ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23974/25
провадження № 2/753/14289/25
про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
04 листопада 2025 року в електронній формі через особистий кабінет системи «Електронний суд» від представника позивача адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10 листопада 2025 року для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Котенко Р. В. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 14 листопада 2025 року.
02 грудня 2025 року на запит суду, направленого на виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м.Києва «ГІОЦ/КМДА» Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача та позивачки.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (частини першої статті 177 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Так, позивачем подано до суду заяву в електронній формі, однак всупереч вимог частини першої статті 177 ЦПК України, не надано доказів надсилання на адресу відповідача ОСОБА_2 поданих до суду документів.
Також, відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, представником позивача додано до позовної заяви копії письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які викладені іноземною мовою.
Відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
До письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22 лютого 2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з недержавної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23.
У даному випадку представником позивача до позовної заяви долучено медичні документи, однак переклад зазначених документів українською мовою, засвідчений у встановленому законодавством порядку, суду не надано. За таких обставин суд буде позбавлений можливості оцінити відповідні документи як належні та допустимі докази у справі, зокрема, достовірно встановити їх зміст, а також з'ясувати дії, вчинені на підставі зазначених документів відповідними особами.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, на виконання зазначеної ухвали суду позивачу необхідно надати до суду:
-докази направлення позовної заяви на адресу відповідача, а саме - лист з описом вкладення;
-докази, викладені іноземною мовою, разом із перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Котенко