Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/4396/25
Провадження № 2/552/147/26
іменем україни
06.01.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Яковенко Н. Л.,
секретар судового засідання Резніченко О.С.,
за участю
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 29.05.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2017 по 01.04.2025 існує заборгованість в розмірі 4039,20 грн.
Також вважає, що відповідач має сплатити індекс інфляції та 3 відсотки річних.
В своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за отримані послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 5593,52 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.05.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 09.06.2025 подав до суду відзив на позовну заяву.
Відзив ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що право власності на квартиру набув лише 30.01.2020, що виключає можливість отримання ним послуг з теплопостачання з 2017 року. Також вказував, що не є користувачем послуг з централізованого теплопостачання, користується індивідуальними приладами обліку. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Позивач 23.06.2025 подав до суду відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що квартира АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач, знаходиться в багатоквартирному будинку, в якому ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послугу з постачання теплової енергії, будинок обладнаний вузлами комерційного обліку теплової енергії. Позовні вимоги просив задовольнити.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25.09.2025 за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав.
Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.01.2017 по 01.04.2025 надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , але плата за послуги за вказаний період, що є предметом судового розгляду, не вносилася, заборгованість за вказаний період існує в розмірі 4039,20 грн.
При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2020.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.01.2020 ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з п. 3.2. договору ОСОБА_2 як продавець взяв на себе зобов'язання сплатити вартість квартплати та комунальних послуг на день звільнення квартири.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Статтею 162 ЖК України передбачено обов'язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 з 30.01.2020, а відповідач ОСОБА_2 в період до 30.01.2020 є власниками квартири АДРЕСА_1 , вони є споживачами послуг позивача у відповідні періоди в розумінні норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до відповідачів про стягнення заборгованості заявлено обґрунтовано в відповідні періоди.
Суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" підлягає стягненню сума заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.02.2020 по 01.04.2025 в розмірі 2017,45 грн.; з відповідача ОСОБА_2 - за період з 01.01.2017 по 01.02.2020 в розмірі 2021,75 грн.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на ту обставину, що квартира АДРЕСА_1 відключена від системи централізованого теплопостачання, не спростовує обґрунтованість позовних вимог.
З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що по квартирі АДРЕСА_1 підприємством проводяться нарахування за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби та нарахування плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії. Жодні нарахування за послуги централізованого теплопостачання безпосередньо в квартиру АДРЕСА_3 не здійснюються.
Як встановлено судом, позивачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» послуги з теплопостачання до будинку в цілому по АДРЕСА_4 подаються.
У преамбулі Закону України "Про теплопостачання" визначено, що цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
За змістом статті 1 цього Закону "Визначення термінів" :
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Аналіз наведених вище визначень дає підставою дійти висновку про те, що обов'язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Квартира АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач, розташована в багатоквартирному будинку в АДРЕСА_4 .
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону (пункт 13 Правил).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).
Згідно із Законом № 2189-VІІІ договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та № 1023.
Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем; фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону № 2189-VІІІ (у редакції змін внесених Законом № 1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення його в дію, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.
Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов'язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон № 2189-VІІІ у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі.
Відповідні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20; від 14.12.2023 у справі № 908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі № 908/710/23.
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» опублікував індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Натомість, співвласники багатоквартирного будинку в м. Полтава, вул. Соборності, 60Д не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного законодавством, відповідно має місце укладення індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Має місце фактичне акцептування відповідачами умов Типового індивідуального договору, шляхом отримання таких послуг.
При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Разом з тим, для базою нарахування 3% річних та інфляційних втрат згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, базою нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат обраховує суму боргу виходячи із загальної суми заборгованості по квартирі та не враховує ту обставину, що належним відповідачем в даній справі в період до 30.01.2020 є Муравйов І.Г., а в період з 30.01.2020 - ОСОБА_1 , відповідно і база нарахувань в порядку ст. 625 ЦПК України у відповідачів є різними.
Оскільки матеріали справи не містять належних розрахунків розміру інфляційних втрат та розміру трьох відсотків річних щодо кожного з відповідачів, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при звернення до суду з позовом було сплачено суму судового збору в розмірі 3028 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" суму заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.02.2020 по 01.04.2025 в розмірі 2017,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" суму заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2017 по 01.02.2020 в розмірі 2021,75 грн.
В задоволенні решти позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" понесені судові витрати в розмірі 1092 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" понесені судові витрати в розмірі 1094,46 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
-позивач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", місцезнаходження 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код 03338030;
-відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
-відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 06.01.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко