Справа № 526/523/25
Провадження № 2/526/42/2026
іменем України
05 січня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу№ 526/523/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
24 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 31.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали кредитний договір № 230531-62240-1. На підставі вказаного договору відповідачу надано кредит строком на 150 днів ( до 28.10.2023 року) у розмірі 5000 грн., шляхом переказу вказаної суми на її платіжну картку, емітовану Акціонерним товариством АТ " Таскомбанк" зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3.5% від суми кредиту за кожен день користування. Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.
З огляду на наведені обставини позивач просить стягнути із ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості що складає 32 169,9 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 9000 грн. витрат на правову допомогу адвоката. Одночасно з позовною заявою подав клопотання про витребування доказів з АТ "Таскомбанк".
Ухвалою судді Гадяцького районного суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі. Клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ "Таскомбанк" задоволено.
Позивач ТОВ «ФК «Ріальто» копію ухвали про відкриття провадження отримав 04.03.2025.
Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала 04.03.2025 року. Направила до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнала частково, а саме вказавши, що дійсно нею були отримані кредитні кошти, однак заборгованість нею частково погашена, а тому вимоги позивача є несправедливими та такими, що суперечать чинному законодавству. Вважає, що позивач безпідставно нарахував відсотки після спливу терміну кредитування. Щодо вказаного позивачем розміру витрат на правничу допомогу заперчує, оскільки вважає його таким, що є неспіввмірним з даною категорією справ. У зв'язку з цим просить зменшити розмір відсотків з урахуванням сплачених нею коштів, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
22 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, згідно яких позивач наполягає на задоволенні вимог викладених у позовній заяві.
У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 1 :/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8658/ed_2020_02_13/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8658" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, у відповідності до положень ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що відповідно до укладеного договору № 230531-62240-1 від 31.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 , отримала кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 150 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Таскомбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (п. п. 1.1, 1.3 договору) ( а.с.13-15).
Пунктом 1.2 договору встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 3.5 % від суми кредиту за кожен день використання кредиту у межах строку, визначеного п. 1.3 договору.
Окрім того, ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 погодили наступний графік розрахунків: дата повернення 28.10.2023 р.; сума кредиту - 5000 грн.; нарахована сума процентів - 26250 грн.; всього до сплати - 31250 грн.
Загальна вартість кредиту, визначена у таблиці №1, є орієнтовною, яка може змінюватися в залежності від строку користування кредитними коштами.
Порядок та умови надання ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту регламентують Внутрішні правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», затверджені наказом директора ТОВ «ФК «Ріальто» від 11 червня 2021 р. №11-06/ПД (далі Правила).
Пунктом 3.3 договору №230531-62240-1 визначено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 цього договору. Сторони домовились, що процентна ставка, визначена у цьому пункті, нараховується відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пунктом 4.14. Розділу 4 Правил визначено, що впродовж терміну дії договору позичальник має право продовжити строк його дії (зробити пролонгацію) сплативши нараховані відсотки по кредиту (до закінчення терміну договору), при цьому продовження відбувається на строк, зазначений у договорі при отриманні кредиту, та діє з дати сплати нарахованих відсотків. Також для продовження договору можливо скористатися послугою пролонгації «за комісію», сплативши комісію, яка відображена в особистому кабінеті. Строк пролонгації договору «за комісію» становить 7 днів.
За умовами п. 1.6 вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» зобов'язалося здійснити переказ суми кредиту на належний позичальнику електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .
На підтвердження укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору до позовної заяви долучено витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua та довідку №120998 від 14.03.2024 року, у яких відображено хронологію подання ОСОБА_2 , анкети-заяви на кредит № 1287360, а також укладення договору №230531-62240-1 від 31.05.2023 року.
Згідно квитанції №1661349837 від 31.05.2023 року на виконання умов кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» 31.05.2023 року здійснило переказ коштів на суму 5000 грн на банківську картку № НОМЕР_2 .
Згідно розрахунку заборгованості за договором №230531-62240-1 від 31.05.2023 року станом на 04.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становить 32 169.90 грн, з яких 4967,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту) 27 202,90 грн - заборгованість за несплаченими процентами, де також маються відомості про часткову оплату ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості 02.07.2023 -5 283,00 грн, 06.08.2023- 1070,00 грн., 28.08.2023- 2500. грн.
Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини 3статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За нормою частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина першастаття 628 ЦК України).
Відповідно до частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначеностаттею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першоюстатті 1049 цього Кодексупозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредитний договір №230531-62240-1 від 31.05.2023 р. укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 р.(далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першоїстатті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини 7статті 11 Закону № 675-VIIIелектронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьоїстатті 11 цього Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четвертастатті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п'ятастатті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостоюстатті 11 Закону № 675-VIIIвідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення.
За правилами частини восьмоїстатті 11 Закону № 675-VIIIу разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIIIвизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону № 675-VIII).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного кредитного договору №230531-62240-1 від 31.05.2023 р., який містить інформацію про його підписання позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 054186, витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua «Анкета-заява на кредит № 1287360» та «Хронологія дій щодо укладення кредитного договору №230531-62240-1 від 31.05.2023».
Зазначені обставини свідчать про належне укладення кредитного договору №230531-62240-1 від 31.05.2023, у тому числі згоду позичальника ОСОБА_1 з його умовами шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Подібна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 р. в справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогамзакону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 р. у справі № 234/7159/20.
Як видно з інформації АТ «Таскомбанк» №2912/47.7-БТ від 20.05.2025 р., яка надійшла на адресу суду засобами поштового зв'язку на виконання ухвали суду від 03.03.2025 р., на ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 в період з 31.05.2023 р. по 05.06.2023 р. та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , НОМЕР_6 .
З виписки по рахунку АТ «Таскомбанк» клієнта ОСОБА_1 за період з 31.05.2023 р. по 05.06.2023 р. вбачається, що 31.05.2023 р. на картковий рахунок було зараховано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн.
Таким чином, позивач виконав умови укладеного між сторонами договору №230531-62240-1 від 31.05.2023 р. та перерахував відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першоюстатті 626 цього Кодексудоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першоюстатті 526 цього Кодексупередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першоюстатті 610 цього Кодексупорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексупередбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина першастатті 1048 ЦК України).
Згідно зістаттею 1049 цього Кодексупозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із розрахунку заборгованості за договором №230531-62240-1 від 31.05.2023 вбачається, що станом на 04.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становить 32 169, 90 грн, з яких 4967,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту) 27 202,90 грн - заборгованість за несплаченими процентами, які нараховані за період з 31.05.2023 по 24.12.2023 тобто за межами строку кредитування.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на в розмірі 22 393,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4967,00 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим процентам, нарахованим відповідно до пункту 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом, тобто з 31.05.2023 р. по 28.10.2023 р. - 17430,00 грн.,(в тому числі сплачені грошові кошти відповідачем ОСОБА_1 ).
У задоволенні позову в іншій частині необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першоюстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( пункт 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК України).
У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу - 9 000 гривень.
Згідно з частиною першоюстатті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1686,23 грн.
За змістом частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другої цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 частини другоїстатті 141 ЦПК Українисудові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьоюстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Судом встановлено, що адвокат Руденко Костянтин Васильович надавав позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» професійну правничу допомогу на підставі договору № 02/06/2022 про надання юридичних послуг, укладеного 02 червня 2022 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто».
Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг вартість послуг виконавця становить, зокрема: 8 000 гривень за складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника; 1 000 гривень за складання та надсилання адвокатського запиту.
Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг №299 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022, складеного 26 грудня 2024 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», у відповідності до умов договору виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги, зокрема: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №230531-62240-1 від 31.05.2023 р. та складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за договором №230531-62240-1 від 31.05.2023 р.
Відповідно до платіжної інструкції №2133 від 27.12.2024 р. ТОВ «ФК «Ріальто» перерахувало ОСОБА_3 90 000,00 грн., за надання юридичних послуг за договором №02/06/2022 від 02.06.2022 р. згідно з актом №299 від 26.12.2024 р.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів'встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які, з урахуванням пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із розміру фактично наданої правової допомоги та такого розрахунку 9 000 гривень (заявлена сума витрат на правову допомогу) х 69,61 % (відсоток задоволеного позову) - 6 264,90 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитним договором №230531-62240-1 від 31.05.2023 р. в сумі 22 393 грн., яка складається з: 4 967,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 17 430 ,00 грн. - простроченої заборгованості по несплаченим процентам.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 686, 23 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 264,90 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 05 січня 2026 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, будинок № 4, місто Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: С. А. Киричок