Справа № 383/4/26
Номер провадження 1-кп/383/84/26
06 січня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025121170000074 від 17.12.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Олексіївка Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , освіта не повна загальна середня, працюючої на посаді касира у магазині «Vdalo» м. Бобринець Кіровоградської області, неодруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
17 грудня 2025 року близько 09 год 30 хв ОСОБА_3 перебувала біля складського приміщення магазину " VDALO ", який знаходиться за адресою: Кіровоградська область м. Бобринець вул. Незалежності, 109, де у неї виник конфлікт з ОСОБА_4 .
У цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_3 , виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
З метою реалізації вказаного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання ОСОБА_3 схопила лівою рукою за шию ОСОБА_4 та кулаком правої руки нанесла два удари у область обличчя останньої.
Далі, продовжуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 штовхнула ОСОБА_4 від чого остання впала на землю та вдарилась лівою рукою.
У результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці лоба зліва, синця в ділянці лівого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №949 від 18.12.2025 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Прокурором до обвинувального акта додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності та у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 від 02.01.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою ОСОБА_3 , її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності підтверджена також захисником адвокатом ОСОБА_5 .
У ході досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 подала заяву від 02.01.2026 року щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та відсутності заперечень проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, враховуючи зміст заяв обвинуваченої та потерпілої, а також відповідного клопотання прокурора, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали згідно вимог ст.ст. 381, 382 КПК України вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України, суд враховує вимоги ст.ст. 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Обставини справи, які пом'якшують покарання обвинуваченій - щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.
Також, суд враховує данні про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстроване місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 найм'якіше покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обмежень для призначення даного виду покарання до обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винною у скоєні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 грн.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням вимог, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1