Справа №197/1186/25
Провадження №2/197/181/26
Широківський районний суд Дніпропетровської області
(заочне)
05 січня 2026 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гері О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та
встановив:
У листопаді 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовує позов тим, що 29.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3129514390/253902 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора. В подальшому, 31.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором. 03.06.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» уклали договір факторингу №1-03/06/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» перейшло право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №3129514390/253902 від 29.02.2020. Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7 065,22 грн, з яких: 2 181,66 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 883,56 грн - сума заборгованості за відсотками. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, тому позивач просить позов задовольнити та стягнути вказану суму боргу і судові витрати.
Провадження у справі відкрито 11.11.2025.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст.208-283 ЦПК України заочно.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3129514390/253902 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора. Сума виданого кредиту - 3 500 грн строком на 8 днів. Тип процентної ставки - фіксована, 675,25% річних з розрахунку 1,85% на добу. Кредит надається в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 , яка вказана відповідачем.
В подальшому, 31.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
03.06.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» уклали договір факторингу №1-03/06/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» перейшло право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №3129514390/253902 від 29.02.2020. Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7 065,22 грн, з яких: 2 181,66 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 883,56 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання перед позичальником. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» в розмірі 7 065,22 грн, з яких: 2 181,66 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 883,56 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до чч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання перед позичальником надавши кредитні кошти в обумовленому договором позики розмірі.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується розрахунком заборгованості.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань виникла заборгованість на загальну суму 7 065,22 грн, з яких: 2 181,66 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 883,56 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що відповідачем не надано інших розрахунків заборгованостей чи відомостей про відсутність таких, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказані розрахунки позивача як належні та допустимі докази.
Враховуючи вищевикладене, у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №3129514390/253902 від 29.02.2020 в розмірі 7 065,22 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як слідує з матеріалів справи, що між ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем укладено договір №11/07/2025 про надання правової допомоги від 11.07.2025 року.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому Законом порядку.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано Акт від 21.11.2025 року про отримання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №11/07/2025 від 11.07.2025; платіжна інструкція №9727 від 21.11.2025 оплати правничої допомоги, що є підставою для задоволення відшкодування таких витрат.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) суму заборгованості за кредитним договором №3129514390/253902 від 29.02.2020 в розмірі 7 065 (сім тисяч шістдесят п'ять) грн 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) витрати на правову допомогу в розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складений 05.01.2026.
С у д д я О.Г. Геря