Справа № 215/3652/14-ц
2-р/215/1/26
06 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О., за участю секретаря судового засідання: Савельєвої Л.А., розглянувши в порядку ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про роз'яснення судового рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2014 по цивільній справі № 215/3652/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі права власності на це майно,-
17.11.2025 представник ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», Пивоваров В.І. звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити рішення суду по справі №215/3652/14-ц за позовною заявою ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі права власності на це майно.
В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.12.2014 у справі № 215/3652/14-ц позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено: в рахунок погашення заборгованості у розмірі 950991,36 грн за Договором про надання споживчого кредиту № 1134826000-3 від 21.05.2008, звернуто стягнення на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом передачі Банку вказаного предмету іпотеки, з правом отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ним всіх передбачених нормативно правовими актами державних дій; в рахунок погашення заборгованості у розмірі 950991,36 грн за Договором про надання споживчого кредиту № 1134826000-3/1 від 21.05.2008, звернуто стягнення на належну на праві приватної власності ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , шляхом передачі Банку вказаного предмету іпотеки, з правом отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ним всіх передбачених нормативно правовими актами державних дій.
У зв'язку з тим, що при ухваленні даного рішення судом не було вирішено питання стосовно визнання права власності за АТ «Дельта Банк» на предмет іпотеки, тому 19.07.2018 Банк звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. 10.10.2018 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено додаткове рішення суду, згідно якого в задоволенні позовних вимог, в частині визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмети іпотеки, а саме: на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 63.0 кв.м., житловою площею 42,8 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м. відмовлено. У подальшому, ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2025 року у справі № 215/3652/14-ц замінено сторону виконавчого провадження по справі № 215/3652/14-ц, а саме: стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».
Однак, на даний час виконати вказане рішення суду неможливо, так як немає однозначного розуміння яким чином має бути звернуто стягнення на предмети іпотеки, а саме не вказано, яким саме чином предмет іпотеки має бути переданий Банку: шляхом визнання за стягувачем права власності на об'єкт іпотеки; шляхом передачі об'єкта в користування або володіння; іншим способом, який забезпечує фактичне звернення стягнення та виконання рішення. Така невизначеність створює ситуацію, коли рішення суду формально існує, але його виконання неможливе, оскільки органи державної виконавчої служби, приватний виконавець державний реєстратор не мають юридично чіткої підстави для реєстрації переходу права власності чи вчинення інших дій, передбачених законом для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви.
Представник заявника Янчук А.А. в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, заяву просив задовольнити.
Заінтересовані особи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення, що передбачено ч. 3 ст. 271 ЦПК України.
Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, тому суд вважає у відповідності до норм ч.3 ст. 271 ЦПК України провести розгляд заяви за їх відсутності.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2014 рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, було задоволено, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 950991,36 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 1134826000-З від 21.05.2008, звернуто стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом передачі Банку вказаного предмету іпотеки, з правом отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ним всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій.
В рахунок погашення заборгованості у розмірі 950991,36 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 1134826000-З/1 від 21.05.2008 року, звернуто стягнення на належну на праві приватної власності ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , шляхом передачі Банку вказаного предмету іпотеки, з правом отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ним всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій.
Визначено початкову ціну предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на ці види майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Згідно додаткового рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2018, в задоволенні позовних вимог, в частині визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмети іпотеки: на житловий будинок АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 - відмовлено (т. 1 а.с. 238-242).
Крім того, 26.04.2019 ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. про роз'яснення рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2014 та додаткового рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2018 по цивільній справі № 215/3652/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі права власності на це майно (т. 2 а.с. 6-9).
Також, ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2025 року у справі № 215/3652/14-ц замінено сторону виконавчого провадження по справі № 215/3652/14-ц, а саме: стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» (т. 2 а.с. 59-61).
Так, судом під час прийняття рішення від 02.12.2014 дійсно не було вирішено частину позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, тому судом 10.10.2018 було прийнято додаткове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позову. Під час прийняття вказаних рішень, судом було застосовано норми законодавства, які були чинними на час прийняття судом рішення.
Частинами 1, 2 ст. 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України (у редакції 2004 року) роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні рішення.
Також, в ухвалі Верховного суду України по справі № 826/16796/14 від 13.07.2019 зазначено, що системне тлумачення вказаних положень дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, вкотре слід звернути увагу на те, що 26.04.2019 ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вже вирішувалось питання щодо роз'яснення рішення суду від 02.12.2014 та додаткового рішення від 10.10.2018 та в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. про роз'яснення рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2014 та додаткового рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2018 було відмовлено (т. 2 а.с. 6-9).
Оскільки рішенням суду від 02.12.2014 року та додатковим рішенням від 10.10.2018 року було вирішено позов по суті, визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, в задоволенні частини позову про визнання права власності на предмети іпотеки було відмовлено, рішення суду є зрозумілим без будь-яких роз'яснень, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно ч.4 ст. 271 ЦПК України, про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.259, 260, 271, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про роз'яснення судового рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2014 по цивільній справі № 215/3652/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі права власності на це майно - відмовити.
Ухвалу складено та підписано суддею 06 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.