Справа № 191/1/26
Провадження № 1-кс/191/1/26
іменем України
02 січня 2026 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025041390001454 від 31.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України про арешт майна, -
До суду надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390001454 від 31.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно вилучене в межах кримінального провадження у вигляді заборони володіння, користування та розпорядження, а саме на:
-ніж з білою рукояткою, на лезі якого є сліди РБК;
-штани армійського зразка зеленого кольору зі слідами РБК, які належать ОСОБА_6 ;
-кофту флісову армійського зразка пісочного кольору РБК, яка належить ОСОБА_6 ;
-футболку чорного кольору зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_6 ;
- футболку зеленого кольору зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_6 ;
-штани спортивного зразка сірого кольору зі слідами РБК, які належать ОСОБА_7 ;
-кофта спортивного зразка чорного кольору зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 31.12.2025 близько о 12.55, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виниклого конфлікту, перебуваючи в стані необхідної оборони, перевищив її межі, та умисно заподіяв гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 тілесне ушкодження, у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, яке за своїм характером може відповідати тяжким тілесним ушкодженням.
В межах кримінального провадження, 31.12.2025 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: ніж з білою рукояткою, на лезі якого є сліди речовини бурого кольору, схожої на кров (далі РБК).
Крім того, 31.12.2025 на підставі заяви у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було вилучено речі, які належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слідами РБК а саме: штани армійського зразка зеленого кольору зі слідами РБК, кофту флісову армійського зразка пісочного кольору, футболку чорного кольору зі слідами РБК та футболку зеленого кольору зі слідами РБК.
Крім того, 31.12.2025 на підставі заяви у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено речі зі слідами РБК, які йому належать, а саме: штани спортивного зразка сірого кольору зі слідами РБК, кофта спортивного зразка чорного кольору зі слідами РБК.
У клопотанні слідчий зазначає, що вказані предмети та речі мають важливе значення для кримінального провадження, адже містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому згідно з ч.1 ст.98 КПК України, вони мають ознаки речового доказу у кримінальному провадженні.
Посилається на те, що відповідно до ст.98 КПК України вказані речі мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, так як могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є першоджерелом, що потребує відповідних судових експертних досліджень, у тому числі для доведеності причетності ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ може зберігатися у сторони кримінального провадження, якщо він добровільно наданий, або на підставі судового рішення. Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, речі, вилучені в ході проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном. Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п.1 ч. 2 та абз.1 ч.3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вважає, що вилучені предмети та речі підлягають арешту з метою збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування.
В судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_3 , слідча ОСОБА_4 , обґрунтували клопотання та просили його задовольнити.
Треті особи, щодо майна яких вирішується питання про накладення арешту - ОСОБА_7 ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали. За інформацією слідчого ОСОБА_6 перебуває у лікарні після хірургічного втручання, пов'язаного з отриманим поранення на місці події.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неявка цих осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, слідчого, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
В розумінні положень ст. 131, ч. 2 ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Пунктом 2 ст. 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
31 ) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ст. 167 КПК України)..
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представник (ч. 3 ст. 168 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що 31.12.2025 в період часу з 15.25 год., по 15.32 год., проведено огляд домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено ніж з білою рукояткою, на лезі якого є сліди РБК, що підтверджується протоколом огляду місця події від 31.12.2025 року, в якому зазначається, що під час огляду виявлено та вилучено ніж з білою рукояткою, на лезі якого є РБК. Ухвалою слідчого судді від 02.01.2026 року наданий дозвіл на огляд даного домоволодіння з метою відшукання та вилучення речей, які є засобом вчинення кримінального правопорушення та які містять сліди кримінального правопорушення, а саме: ніж з білою рукояткою, на лезі якого є сліди РБК.
31.12.2025 на підставі заяви у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було вилучено речі, які належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слідами РБК а саме: штани армійського зразка зеленого кольору зі слідами РБК, кофту флісову армійського зразка пісочного кольору, футболку чорного кольору зі слідами РБК та футболку зеленого кольору зі слідами РБК; згідно протоколу огляду місця події від 31.12.2025 року дані речі вилучено.
31.12.2025 на підставі заяви у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено речі зі слідами РБК, які йому належать, а саме: штани спортивного зразка сірого кольору зі слідами РБК, кофта спортивного зразка чорного кольору зі слідами РБК; згідно протоколу огляду місця події від 31.12.2025 року дані речі вилучено.
Постановою слідчого від 01 січня 2026 року всі вказані речі (предмети) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025041390001454 від 31.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Необхідність арешту майна у клопотанні обґрунтована тим, що дані предмети є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України.
Оцінивши досліджені докази в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані речі мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, так як могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є першоджерелом, що потребує відповідних судових експертних досліджень, у тому числі для доведеності причетності ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Визначаючи спосіб арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки арешт накладається з метою збереження речових доказів, то визначений слідчим спосіб арешту майна, а саме, позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження майном є обґрунтованим.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 98, 170, 171-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенант поліції ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_9 за матеріалами кримінального провадження №12025041390001454 від 31.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в межах кримінального провадження №12025041390001454 від 31.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України у вигляді заборони володіння, користування та розпорядження, а саме на:
-ніж з білою рукояткою, на лезі якого є сліди РБК;
-штани армійського зразка зеленого кольору зі слідами РБК, які належать ОСОБА_6 ;
-кофту флісову армійського зразка пісочного кольору РБК, яка належить ОСОБА_6 ;
-футболку чорного кольору зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_6 ;
- футболку зеленого кольору зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_6 ;
-штани спортивного зразка сірого кольору зі слідами РБК, які належать ОСОБА_7 ;
-кофта спортивного зразка чорного кольору зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1