Справа № 592/17770/24
Провадження № 2-а/589/53/25
26 грудня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3263853 від 14.10.2024 року, закриття провадження у справі,-
22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою (яка була подана з виправленими недоліками 29.01.2025р.) до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконними дій капрала поліції Міненка Максима Олександровича по зупинці автомобіля 14.10.2024 року під керуванням ОСОБА_1 та по розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо відсутності поліса страхування цивільно-правової відповідальності, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3263853 від 14.10.2024 року, і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки у поліцейського не було підстав для зупинки його транспортного засобу і перевірки документів, а тому вимоги щодо надання полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - страховий поліс) були незаконними. Зазначає, що в той день страховий поліс вже був оформлений, але в електронній базі ще не з'явився. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поліцейським було не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передбачена ст. 268, 278, 279 КУпАП. Крім того, вважає, що в поліцейського не було підстав здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено здійнювати її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В свою чергу, представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що з вимогами, вказаними в позовній заяві категорично не погоджується, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що зупинка транспортного засобу під керуванням позивача поліцейськими УПП в Сумській області ДПП відбулася на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». При розгляді справи та прийнятті оскаржуваного рішення були дотримані вимоги чинного законодавства, а саме ним позивачу було роз'яснено права, встановлено порушення Правил дорожнього руху (далі ПДР) та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому, зазначає, що наявність страхового полісу при використанні транспортного засобу у русі є обов'язковою. Позивач, як водій, був зобов'язаний мати при собі відповідний страховий поліс та пред'явити його на вимогу працівника Національної поліції, але позивач такого поліса не мав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 3263853 від 14.10.2024 року, винесеною поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Міненко М.О. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень. З постанови вбачається, що 14.10.2024 року о 15:51:23 в м. Суми по вул. Харківська, позивач керував транспортним засобом Hyundai Santa Fe, н.з. НОМЕР_1 , не маючи поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на законну вимогу не пред'явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що зафіксовано на відеореєстратор Motorola Badge VB400/470826, чим порушив п.2.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Зважаючи на позиції сторін у справі, суд вважає за необхідне, передусім, зупинитися на наступному.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, що має були доведено належними та допустимими доказами.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно зі ст. 16 вказаного Закону визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема встановлено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.35 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
В свою чергу, пунктом 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
В свою чергу, відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом з матеріалів відеозапису, долученого до оскаржуваної постанови, поліцейським при зупинці транспортного засобу було чітко повідомлено ОСОБА_1 про підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував позивач (01:39, відеозапис clip-1.mp4), згідно з п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» за наявності інформації, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення, а саме: через відсутність на момент зупинки у водія страхового полісу, про що він повідомив позивача. Згідно з інформацією централізованої бази даних МТСБУ транспортний засіб Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1 , станом на 14.10.2024 рік на момент зупинки (о 15:51:23) застраховано не було /а.с. 65/, наявність документу, який звільняє від обов'язкового страхування ОСОБА_1 пред'явлено не було, також і не долучено до матеріалів справи. Крім того, судом встановлено, з долученого позивачем полісу № 224104797 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що його дата реєстрації у ЄДЦБ 17:50 14.10.2024, строк дії договору (полісу) з 00:00 годин 15.10.2024 по 14.01.2025 (включно) /а.с. 12/, тобто позивач оформив страховий поліс вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. Крім того, на законну вимогу поліцейського ОСОБА_1 не пред'явив посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1 ПДР.
Також суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, яка дійшла висновку, що право інспектора поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та інші обов'язкові документи, які повинен мати при собі водій транспортного засобу, не пов'язується з обов'язком доводити, що зупинка транспортного засобу була законною, а тому суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що працівник поліції не мав права складати відносно нього постанову без явних порушень Правил дорожнього руху.
Так, з наданого відеозапису вбачається, що у зв'язку відсутністю страхового полісу та відмовою надавати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, поліцейським було роз'яснено позивачу, що відносно нього буде складено постанову за порушення вимог п.2.1 ПДР та буде притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою ст.126 КУпАП.
У свою чергу поліцейським було повідомлено позивача, за яке порушення він притягається до адміністративної відповідальності, за якою статтею кваліфіковані його дії, роз'яснено позивачу його права, тобто дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку при винесенні рішення по справі про адміністративне правопорушення, поліцейський оцінив докази, дослідив всі обставини справи та поза розумним сумнівом встановив наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що підтверджується відповідним відеозаписом.
Щодо інших доводів позивача за якими, останній стверджує, що відповідач не мав права приймати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення, слід зазначити наступне.
З 08 серпня 2015 року набрав чинності Закон України № 596-УІІІ від 14.07.2015 року, яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення (стаття 222 КУпАП).
Наведеним вище Законом України № 596-УІІІ від 14.07.2015 року внесені зміни і до статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, законодавець звільнив Національну поліцію від складання протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до її компетенції. При цьому, уповноважені органи (посадові особи) отримали право на місці вчинення правопорушення виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Слід також зазначити, що Законом № 596-УІІІ від 14.07.2015 року законодавець позбавив осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху права на складання протоколу, віднісши їх розгляд до скороченого провадження.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Аналізуючи наведені вище норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом № 596-УІІІ від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці вчинення правопорушення. Зазначений Закон не визнаний неконституційним, а відтак, є обов'язковим до виконання, як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 127/16456/16-а та від 18 листопада 2019 року у справі №158/1820/16-а, від 21 листопада 2019 року у справі №522/22180/16-а.
З урахуванням викладеного наведені доводи позивача до уваги судом не приймаються.
Підсумовуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП винесена правомірно, повноважним на те органом (посадовою особою), яким були всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, а відповідно правомірно вчинені і оскражувані дії.
Враховуючи викладене, постанова поліцейського 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Міненка М.О. про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3263853 від 14.10.2024 підлягає залишенню без змін, як правомірна та обґрунтована, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
Зважаючи на прийняте рішення, судові витрати віднести на рахунок позивача відповідно до ст. 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
Залишити постанову серії ЕНА №3263853 від 14.10.2024 року поліцейського 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Міненка Максима Олександровича про накладення адміністративного стягнення - без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова