Справа № 308/7300/25
1-кс/308/6966/25
31 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгороді, скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 05 грудня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, у рамках кримінального провадження №12024078030001206 від 17.12.2024 року, -
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою, у якій просить: 1) Визнати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 05 грудня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 - незаконною та необґрунтованою; 2) Скасувати вказану постанову; 3) Зобов'язати дізнавача вжити необхідних процесуальних дій для всебічної та повної перевірки заяв ОСОБА_3 , зокрема, розглянути питання про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та вилучення речей і документів, що мають значення для кримінального провадження.
Скаргу мотивує тим, що 05 грудня 2025 року старшим дізнавачем сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 ..
Зазначає, змістом його заяви та клопотання є вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, пов'язаних із порушенням недоторканності приватного життя та підробкою документів.
У своїй постанові дізнавач, посилаючись на відсутність доказів зберігання певних речей за адресою ОСОБА_5 та неможливість проведення повторної експертизи, відмовив у задоволенні клопотання.
ОСОБА_3 не погоджується із такою постановою, вважає її такою, що винесена з порушенням принципу всебічності та повноти розслідування, недотримання обов'язку перевірки заявлених версій, і недостатньо обґрунтованою.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Дізнавач рішення якого оскаржується, інша уповноважена особа Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляв.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя дослідивши матеріали поданої скарги з додатками, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024078030001206 від 18.12.2024 року, де ОСОБА_3 є потерпілим.
05.12.2025 року старшим дізнавачем сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 ..
В постанові дізнавач зазначив, що 17.12.2024 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява гр. ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 на думку заявника, порушила недоторканість приватного життя. На адресу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від Ужгородської окружної прокуратури надійшло клопотання ОСОБА_3 .. Під час досудового розслідування допитувалась ОСОБА_6 , також проводився допит потерпілого, враховуючи той факт, що техніка, яка зазначена у клопотанні реалізована відсутні докази того, що за адресою мешкання ОСОБА_7 можуть зберігатись речі, які мають значення для кримінального провадження. Для проведення повторної експертизи необхідно особисто бути присутнім. На даний час не встановлені обставини, які можу свідчити на вчинення інших злочинів.
У подальшому, дізнавач у постанові зазначивши зміст норм ст. 94, 2, ч. 1, 4 ст.40-1 КПК України прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 .
Згідно з п.7 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Строки, встановлені ч.1 ст. 304 КПК України, заявником не пропущено.
Що стосується самого предмету поданої скарги, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Нормами ст. 40-1 КПК України визначено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Крім того, повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач (прокурор) самостійно.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Слідчим суддею встановлено, що дізнавачем дотримані вимоги вказаних норм Закону, а саме 05.12.2025 року дізнавачем ОСОБА_4 надано відповідь на клопотання ОСОБА_3 у формі постанови.
Однак встановлено, що постанова дізнавача про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема в оскаржуваній постанові дізнавач вказує, що до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області з Ужгородської окружної прокуратури надійшло клопотання ОСОБА_3 , при цьому не наведено зміст вимог самого клопотання, які слідчі дії ОСОБА_3 просив провести, не проведено детального аналізу самого клопотання, що у свою чергу не дає можливості слідчому судді перевірити чи було вжито Дізнавачем достатньо заходів для всебічного, повного та неупередженого розгляду клопотання ОСОБА_3 .
Розглядаючи вказану скаргу, слідчий суддя вважав за необхідне, з метою перевірки доводів скарги, оглянути матеріали кримінального провадження та надати оцінку процесуальним діям дізнавача під час проведення досудового розслідування, в тому числі щодо проведення всіх необхідних слідчих дій за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова. Однак орган досудового розслідування проігнорував вимогу надати матеріали кримінального провадження для огляду.
Така процесуальна поведінка дізнавача та органу досудового розслідування в цілому, враховуючи принцип змагальності, свідчить про те, що дізнавач погоджується з доводами ОСОБА_3 щодо неповноти та необґрунтованості оскаржуваної постанови, оскільки жодного заперечення на скаргу не подано, матеріалів кримінального провадження для огляду в судовому засіданні для спростування доводів заявника, дізнавачем слідчому судді не надано.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, з метою об'єктивності та повноти, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для повторного розгляду дізнавачем клопотання ОСОБА_3 , а тому скаргу слід задовольнити частково, а саме скасувати оскаржувану постанову та зобов'язати дізнавача (уповноважену особу) Ужгородського РУП ГУНП Закарпатської області, у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12024078030001206 розглянути повторно клопотання ОСОБА_3 , із врахуванням обставин зазначених у вказаній ухвалі.
Поряд з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що статтями 36, 40, 40-1 КПК України, передбачено, що прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Зазначена правова норма гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.
Процесуальна самостійність прокурора, слідчого, дізнавача і їх свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.
Завданням слідчого судді, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у провадженні №11-945сап18).
Керуючись ст. 303, 304, 305, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 05 грудня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, у рамках кримінального провадження №12024078030001206 від 17.12.2024 року - задовольнити частково.
Постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 05 грудня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , - скасувати.
Зобов'язати дізнавача (уповноважену особу) Ужгородського РУП ГУНП Закарпатської області, у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12024078030001206 розглянути повторно клопотання ОСОБА_3 із врахуванням обставин зазначених у вказаній ухвалі.
У решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1