05 січня 2026 року
м. Київ
справа №560/4730/25
адміністративне провадження № К/990/53262/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року
у справі № 560/4730/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 листопада 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 подано апеляційну скаргу/
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
01 серпня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження процесального строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено. Продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у десятиденний строк та надати документ про сплату судового збору.
13 серпня 2025 року від апелянта надійшла вдруге подана заява про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги мотивоване відсутністю бюджетних видатків на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску ІНФОРМАЦІЯ_1 строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
12.11.2025 на адресу суду надійшла заява від відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що пропуск строку подання апеляційної скарги був зумовлений об'єктивними причинами, які не залежали від волі апелянта. Отримання коштів потребувало погодження через систему Міністерства оборони, що тривало тривалий час.
Надаючи оцінку доводам вказаної заяви, колегія суддів зокрема враховувала, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Так суд зазначив, що апелянт ще на стадії подання первинної апеляційної скарги повинен був вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору. В той же час, останнім не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України у справі, наприклад, звернення до органу вищого рівня з обґрунтуванням необхідності апеляційного оскарження судового рішення у цій справі та отримання відповідного фінансування.
Щодо доводів апелянта стосовно відсутності належного фінансування та тривалої процедури погодження виділення коштів, колегія суддів наголошувала, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Отже, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а обставини щодо сплати судового збору не є непереборними обставинами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому, такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача, та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що доводи апелянта не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та не є об'єктивними підставами, які перешкоджали оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У результаті аналізу всіх обставин справи, практики Верховного Суду та законодавчих норм, суд не вбачав підстав для визнання, викладених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання апелянта суд вирішив відмовити.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 31.10.2025 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник зазначає ті самі причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Тобто відповідач не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги, а також не надає доказів щодо подання апеляційної скарги у строк або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 169, 296, 299, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 560/4730/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
О. В. Кашпур