про залишення касаційної скарги без руху
05 січня 2026 року
м. Київ
справа №Н/240/2404/23
адміністративне провадження №К/990/50964/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № Н/240/2404/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 01.01.2023 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Житомирський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01.05.2023 позов задовольнив.
В подальшому до суду першої інстанції надійшла заява відповідача про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/2404/23 за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що однією з основних умов для визначення права особи на встановлення підвищення до пенсії на умовах ч. 2 ст. 39 Закону №796 є підтвердження факту проживання цієї особи на територіях радіоактивного забруднення; позивач в додатках до матеріалів позовної заяви стверджував, що адресою місця проживання є АДРЕСА_1 ; після закінчення розгляду цієї справи були виявлені обставини, які свідчать про надання Позивачем недостовірних відомостей про місце свого проживання, які привели до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення; на розгляді Овруцького районного суду Житомирської області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025 року за №12025065500000041 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України; згідно ухвали від 09.06.2025 року у справі № 286/976/25 (отримано Головним управлінням за вх.№ 44682/7 від 12.06.2025) було встановлено, що, у ОСОБА_1 , яка будучи обізнаною у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману; реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 здійснила реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що останній видано витяг з реєстру територіальної громади номер 2022/001994387; при цьому ОСОБА_1 за вказаним місцем фактично не проживала, а фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 , яке відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української PCP від 27.07.1991 № 106 не входить до населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тобто згідно заяви за нововиявленими обставинами відповідач (заявник) вважає, що позивач станом на 01.01.2023 не проживав на території радіоактивного забруднення за адресою: АДРЕСА_1 , про що не було відомо відповідачу на момент прийняття рішення.
Житомирський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 26.08.2025 (залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025) у задоволенні заяви відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/2404/23 за нововиявленими обставинами.
Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до приписів підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8).
Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № Н/240/2404/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
В.М. Кравчук
С.М. Чиркін,
Судді Верховного Суду