05 січня 2026 року
м. Київ
справа №813/1368/18
адміністративне провадження № К/990/52329/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Кашпур О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року
у справі № 813/1368/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 звернулися в суд з адміністративним позовом до відповідача Львівської обласної ради, у якому просили:
- визнати недійсним рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року "Про реорганізацію служби громадського здоров'я у Львівській області";
- скасувати рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року "Про реорганізацію служби громадського здоров'я у Львівській області";
- зобов'язати Львівську обласну раду здійснити поворот рішення та поновити державну реєстрацію КЗ ЛОР ЛОМІАЦ та КЗ ЛОР ЛОЦЗ;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію КЗ ЛОР "Львівський обласний центр громадського здоров'я" на базі КЗ ЛОР Центру Сніду;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про забезпечення виконання вимог ст.49 Конституції України та компенсувати понесені витрати на лікування позивачами;
- зобов'язати відповідача здійснити контроль за виконанням рішення Львівської обласної ради від 31.01.2017 №349 про виконання комплексної програми надання медичної допомоги мешканцям Львівщини за кошти обласного бюджету за 2017-2018 роки та компенсувати витрати, понесені ОСОБА_3 на лікування в Інституті Філатова в 2017 та в Львівській обласній клінічній лікарні в 2018 році.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 повернуто особі, яка її подала.
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою від 12 жовтня 2025 року про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, у якій просила суд переглянути судові рішення від 11 червня 2020 року та 13 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами. Просила скасувати ухвалу про закриття провадження у справі, призначити справу до нового розгляду по суті, визнати незаконним і скасувати рішення Львівської обласної ради № 648 від 20 березня 2018 року, зобов'язати Львівську обласну раду поновити державну реєстрацію ліквідованих комунальних закладів і здійснити поворот виконання незаконного рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 20 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року, у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із ухвалою першої інстанції та поставною суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
За змістом норм ч. 1 - 4 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Так, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив з наступного.
Підставою для подання вказаної заяви став пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу (ч. 5 ст. 366 КАС України).
Суд звернув увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 366 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу, тобто, у справі, що розглядається, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Суд зазначив, що відповідно до частини 2 статті 363 КАС України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною п'ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Суд звернув увагу на те, що рішення суду у справі № 813/1368/18 набрало законної сили більш ніж 5 років тому.
Строк для звернення до суду із заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії сплинув 14 жовтня 2023 року.
Відповідно до положень статті 363 КАС України вказаний строк не може бути поновленим.
Відповідно до частини 5 статті 366 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за нововиявленими обставинами слід відмовити повністю.
Отже, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що позивачем подана заява про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами після закінчення строку на її подання, вірно застосували положення частини 2 статті 363 КАС України, частини 5 статті 366 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі посилається на те, що суди помилково кваліфікували доводи заяви виключно як «нововиявлені обставини» у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, не з'ясувавши їх правову природу та часовий вимір. Факти, на які посилається скаржниця, не зводиться до обставин, що існували та могли бути оцінені судами у 2018-2020 роках, а охоплюють триваюче публічно-правове правопорушення, започатковане протиправним неконституційним рішенням Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018; нові юридичні факти та управлінські дії 2024- 2025 років, а також незаконне тривале переслідування профспілкової діяльності, працівника, лікаря та протиправне звільнення скаржниці 29.08.2025. Водночас, скаржниця жодним чином не спростовує застосування судами наслідків у зв'язку з пропуском присічного строку, передбаченого ч. 2 ст. 363 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 813/1368/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
Ж. М. Мельник- Томенко