05 січня 2026 року
м. Київ
справа №580/3418/24
адміністративне провадження № К/990/48806/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.01.2024 №215 в частині притягнення заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позов залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.01.2024 №215 в частині притягнення заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 15.10.2025 Головне управління Національної поліції в Черкаській області через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024; касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
07.11.2025 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2025 касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник належним чином не обґрунтував підстави, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
26.11.2025 Головне управління Національної поліції в Черкаській області через підсистему «Електронний суд» вдруге подало касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025, який здійснено на підставі розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.12.2025 №1529/0/78-25, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Жук А.В., Загороднюк А.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2025 клопотання Головного управління Національної поліції в Черкаській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 задоволено. Визнано причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлено процесуальний строк. Зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання скарги в новій редакції з доказами направлення її копії іншим учасникам справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання указаної ухвали скаржник направив Суду касаційну скаргу в новій редакції.
Проаналізувавши зміст касаційної скарги в новій редакції, суд вважає, що вона не усуває виявлених недоліків, які слугували підставою для залишення касаційної скарги без руху.
У касаційній скарзі в новій редакції скаржник зазначає про відсутність висновку щодо застосування п.п. 2 п.2, п.п. 2.4 п.2, п.п. 2.8. п.2 п.п.12.3 п.12, п. 17 функціональних обов'язків заступника начальника ГУНП - начальника кримінальної поліції, затверджених наказом ГУНП в Черкаській області від 14.12.2021 № 1935 у взаємозв'язку із п. 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування цієї норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Водночас, скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми. Скаржник також не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні конкретної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтовано підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитування правових норм та незгоду з рішенням судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як, на думку скаржника, неправильно.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23.10.1996, заява №21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19.12.1997, заява №26737/95).
З огляду на наведене, станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 09.12.2025 про залишення касаційної скарги без руху в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук А.Г. Загороднюк