05 січня 2026 року
м. Київ
справа №160/20284/25
провадження № К/990/52433/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
12 грудня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
15 грудня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29квітня 2025 року, винесену державним виконавцем Міхіною Ольгою Іванівною про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження № НОМЕР_1.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 січня 2025 року Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області в виконавчому провадженні листом № 03-07/05-83 надала відповідь на запит ОСОБА_1 про те, що станом на 13 січня 2023 року зони для вигулу домашніх тварин на території Слобожанської селищної ради не визначені, рішення про визначення територій для вигулу домашніх тварин на території Слобожанської селищної ради не приймались станом на 13 січня 2023 року, схеми розташування територій для вигулу домашніх тварин на території Слобожанської селищної ради не розроблялись станом на 13 січня 2023 року. Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області вживаються заходи стосовно створення запитуваної інформації.
Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області на виконання рішення суду, було розглянуто запит на інформацію ОСОБА_1 від 13 січня 2023 року та надано відповідь по суті порушених в запиті питаннях.
Таким чином, розгляд Слобожанською селищною радою інформаційного запиту ОСОБА_1 та надання відповіді по суті порушених питань, державний виконавець правомірно кваліфікував як виконання боржником судового рішення у справі № 160/18212/23, у зв'язку з чим обґрунтовано виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, які ґрунтуються на встановлених конкретних обставин у цій справі, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 160/20284/25 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська