05 січня 2026 року
м. Київ
справа №480/5200/25
провадження № К/990/52349/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року та від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
15 грудня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що проявилась у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні позивачу місячного грошового забезпечення за період, з 26 травня 2021 року по 20 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових за 2021, 2022 та 2023 рік, підйомної допомога за переміщення до нового місця служби за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для, працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023 рік» (станом на 01 січня 2021, 2022, 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок і виплату місячного грошового забезпечення за період з 26 травня 2021 року по 20 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових за 2021, 2022 та 2023 рік, підйомної допомога за переміщення до нового місця служби за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для, працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023 рік» (станом на 01 січня 2021, 2022, 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 06 жовтня 2025 року позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася з апеляційною скаргою.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з порушенням пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги за реквізитами Другого апеляційного адміністративного суду та надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2025 року апеляційну скаргу повернув скаржнику у зв'язку з тим, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 04 листопада 2025 року у встановлений судом строк скаржником не усунуто.
Повторно Військовою частиною НОМЕР_1 направлено апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції 21 листопада 2025 року, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 24 листопада 2025 року відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року, апеляційну скаргу залишив без руху та надав Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження з вказанням поважних причин пропуску строку та докази в підтвердження протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
03 грудня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 направлено до суду клопотання про долучення платіжної інструкції про сплату судового збору.
Клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження від Військової частини НОМЕР_1 до суду не надходило.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 грудня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 480/5200/25 відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись із вказаними ухвалами суду апеляційної інстанції від 24 листопада 2025 року та від 10 грудня 2025 року, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила їх у касаційному порядку.
Щодо оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в касаційному порядку Верховний Суд вказує на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини п'ятої статті 321 КАС України обумовлено, що судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено частиною третьою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали:
про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження,
про повернення апеляційної скарги,
про зупинення провадження,
щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову,
про відмову ухвалити додаткове рішення,
про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення,
про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення,
про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами,
про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами,
про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами,
про заміну сторони у справі,
про накладення штрафу в порядку процесуального примусу,
окремі ухвали.
За такого правового врегулювання ухвали судів апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження щодо оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року відсутні.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року, Верховний Суд зазначає таке.
Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що апелянтом вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою у встановлений судом строк не виконано.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною третьою статті 298 цього ж Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені апелянтом підстави для поновлення цього строку не були підкріплені належною доказовою базою.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 480/5200/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 480/5200/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Мацедонська