05 січня 2026 року
м. Київ
справа №620/2575/25
адміністративне провадження № К/990/55150/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої абз. 5 п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої абз. 5 п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць). Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2018 по 31.12.2018 із застосуванням березня 2018 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2018 по 31.12.2018 із застосуванням березня 2018 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 12.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених у 2020, 2021, 2022, 2023 роках грошової допомоги для оздоровлення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок за період з 29.01.2020 по 12.05.2023 грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також виплачених у 2020, 2021, 2022, 2023 роках грошової допомоги для оздоровлення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
27 грудня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 09 грудня 2025 року, а саме у зв'язку із несплатою судового збору.
В касаційній скарзі скаржник вказує, що військова частина НОМЕР_1 фактично не має можливості у наданий судом строк сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги по цій справі через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового
збору та відсутністю своєчасного фінансування таких витрат.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов'язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Водночас в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 24 грудня 2025 року вказано, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 09 грудня 2025 року, проте станом на 24 грудня 2025 року вимоги ухвали суду так і не були виконані, у зв'язку з чим суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржник у строк, наданий судом, не вчинив жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 09 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, що своєю чергою свідчить про невиконання скаржником своїх процесуальних обов'язків. Саме по собі подання клопотання про відстрочення сплати судового збору разом з апеляційною скаргою не свідчить про вчинення скаржником належної процесуальної дії саме на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху - сплатити судовий збір або вчинення іншої процесуальної дії, такої як, наприклад: повторне подання клопотання про відстрочення та/або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Враховуючи зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 24 грудня 2025 року, можна дійти висновку про допущення відповідачем саме процесуальної бездіяльності на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, процесуальним наслідком чого стало постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги.
В касаційній скарзі заявник жодних контраргументів з цього приводу не наводить.
Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв'язку з несплатою останнім судового збору на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 09 грудня 2025 року.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук О.В. Кашпур