05 січня 2026 року
м. Київ
справа №400/7882/24
адміністративне провадження № К/990/52330/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Уханенка С. А., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 400/7882/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо непроведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням 01 січня 2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання провести перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням 01 січня 2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в сумі 83 625,23 грн, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку, з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням 01 січня 2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням 01 січня 2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в сумі 83 625,23 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 400/7882/24.
15 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючого судді Загороднюка А. Г. (наказ від 09 грудня 2025 року №4849/0/6-25), судді Уханенка С. А. (наказ від 05 грудня 2025 року № 4826/0/6-25), судді Соколова В. М. (наказ від 10 грудня 2025 року № 4892/0/6-25) розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпусток.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 453,44 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланнями на відсутність належного бюджетного фінансування для вчасної сплати судового збору у даній справі.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування та бюджетних асигнувань.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з наданих апелянтом доказів не вбачається наявність/відсутність коштів на рахунках апелянта, достатніх для сплати судового збору.
За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення сплати судового збору згідно вимог статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Отже, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 400/7882/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А. Г. Загороднюк С. А. Уханенко В. М. Соколов