05 січня 2026 року
м. Київ
справа №260/1638/25
провадження № К/990/50839/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
06 грудня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 08 грудня 2025 року.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевська О. Р. з 22 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 05 грудня 2025 року № 4827/0/6-25, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 01 березня 2018 року до вересень 2019 року включно та із грудня 2020 року по 21 лютого 2022 року включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із 01 березня 2018 року до вересень 2019 року включно та із грудня 2020 року по 21 лютого 2022 року включно у розмірі 4437,67 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із жовтня 2019 року по листопад 2020 року включно;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із жовтня 2019 року по листопад 2020 року включно у розмірі 4437,67 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11 червня 2025 року адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 та з врахуванням виплачених сум.
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 01 березня 2018 року по вересень 2019 року включно та із грудня 2020 року по 21 лютого 2022 року включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у фіксованій величині 1470,43 грн в місяць.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до вересеня 2019 року включно та із 01 грудня 2020 року по 21 лютого 2022 року включно у розмірі 1470,43 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року по 30 листопад 2020 року включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у фіксованій величині 1470,43 грн в місяць.
Зобов'язав НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2019 по 30 листопад 2020 року включно у розмірі 1470,43 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) задовольнив частково, рішення суду змінив, замінивши в абзацах 2 та 3 резолютивної частини рішення період нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з « 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року» на « 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року».
В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 260/1638/25 залишив без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 260/1638/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська