05 січня 2026 року
м. Київ
справа №211/7940/24
адміністративне провадження № К/990/47020/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 3503882 від 18 листопада 2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП, посилаючись на відсутність порушень ним вимог КУпАП.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року клопотання Департаменту патрульної поліції задоволено повністю. Залишено без розгляду позов ОСОБА_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року залишено без змін.
11 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі. Касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Вказану ухвалу відповідно до поштового повідомлення скаржником отримано 05 грудня 2025 року.
12 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В цьому клопотанні позивач повторно викладає доводи, що: позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю ІІІ групи; позивач вже сплачував судовий збір у суді першої інстанції; позивач є особою, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, тому, на його думку, він звільнений від сплати судового збору.
Суд зазначає, що цим доводам, викладеним у зазначеному клопотанні, вже надано оцінку ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у цій справі, через що суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання на підставі цих викладених доводів.
Далі скаржник в клопотанні зазначає, що сплата судового збору ставить його у скрутне матеріальне становище, оскільки судовий збір (3028, 00 грн) у 9 разів перевищує суму штрафу (340,00 грн). Також скаржник вказує про понесені витрати на лікування.
На підтвердження вищевказаних доводів скаржник надає, зокрема, медичні висновки, а також довідку з Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - довідка ПФУ).
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 1 частин першої та другої статі 8 Закону України «Про судовий збір» суд, зокрема, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд звертає увагу, що скаржником надано довідку ПФУ за період з 01 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року.
Водночас скаржник не надав жодних документів, які свідчили б, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за попередній календарний рік, тобто за 2024 рік.
Разом з тим слід наголосити, що довідка ПФУ не є документом, з якого можливо встановити всю суму доходу скаржника за попередній календарний рік. Суд звертає увагу заявника, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на довідку ПФУ як доказ скрутного матеріального становища останнього.
Також Суд не бере до уваги довід скаржника щодо понесених значних витрат на лікування, позаяк вказані обставини є суб'єктивними чинниками, які своєю чергою не можуть слугувати безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки сам по собі факт понесення таких витрат не свідчить про наявність передбачених законом підстав для надання пільг щодо сплати судового збору та не підтверджує об'єктивної неможливості його сплати у встановленому розмірі та порядку.
Разом з цим Суд не бере до уваги довід скаржника щодо розміру судового збору, який, як зазначає скаржник, в 9 разів перевищує суму штрафу, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати судового збору з огляду лише на співвідношення його розміру та суми накладеного відповідно до КУпАП штрафу.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
За приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін, в тому числі шляхом звільнення від сплати судового збору без обґрунтованих підстав, нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відтак, у строк, наданий Судом, від скаржника не надійшов документ про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі - повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко
В.М. Соколов О.В. Кашпур