01 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32952/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.)
в адміністративній справі №160/32952/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" до відповідача Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, ТОВ "Виналь", звернувся 12.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 602/35-00-04-05-33 від 26.11.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 24.10.2024 №3211/04-36-09-01/41146771, яким встановлено порушення п. 85.2, 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням до перевірки документів. Представник позивача, посилаючись на порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки, зазначив, що такі порушення призводять до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії, а саме податкове повідомлення-рішення №602/35-00-04-05-33 від 26.11.2024 року, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №602/35-00-04-05-33 від 26.11.2024.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вручено позивачу запит про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників. В свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п.85.4 ст. 85 ПК України, оскільки, в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв'язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак, у позивача був відсутній обов'язок та правові підстави для надання необхідних документів.
Також суд першої інстанції вказав, що контролюючим органом було порушено норми законодавства визначені в п. 86.7 ст. 86 ПК України, а саме: не забезпечено право позивача визначене в п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86, а саме не забезпечено реальну можливість взяти участь позивачу у розгляді матеріалів перевірки, оскільки лист про розгляд матеріалів перевірки № 78142/6/04-36-09-01-11 від 19.11.2024 року, яким було визначено дату розгляду заперечень на акт фактичної перевірки на 22.11.2024 року о 10:00 годині, було отримано позивачем тільки 22.11.2024 року, що підтверджується відомостями за трек-номером листа з сайту «Укрпошта»: 4900500023959, тобто позиву не було надано реальної можливості використати своє право взяти участь в розгляді заперечень. В той же час зазначене порушення позбавило позивача прав та можливості безпосередньо під час розгляду перевірки надати письмові пояснення та/або усні пояснення з приводу предмету розгляду, що безпосередньо впливає на незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що під час здійснення перевірки контролюючим органом витребовувалися документи, що стосуються предмету перевірки, а саме документи відносно тари та матеріалів для укупорки, які використовуються ним в процесі виробництва алкогольних напоїв, а отже такі первинні документи стосуються їх обліку та відносяться до процесу виробництва підакцизної продукції.
Також зазначає, що на виконання п.п. 86.7.2 п. 86.7 ст 86 ПК України на адресу Позивача надіслано лист про розгляд матеріалів перевірки №78142/6/04-36-09-01-11 від 19.11.2024, яким було визначено дату розгляду заперечень на акт фактичної перевірки на 22.11.2024 року о 10.00 годині. За результатами розгляду заперечень на адресу платника податків надіслано лист
про №78868/6/04-36-09-01-11 від 22.11.2024. Таким чином, контролюючим органом забезпечено право платника податків приймати участь під час розгляду заперечень на акт перевірки шляхом його повідомлення про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки листом від 19.11.2024 року, тобто не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.10.2024 №4942-п призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: з 14.10.2024 по дату закінчення перевірки Перевірку розпочати з 14.10.2024, тривалість не більше 10 діб.
На підставі вказаного наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.10.2024 №4942-п та направлень на перевірку від 11.10.2024 №8946 та №8947, посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 14.10.2024 о 12 год. 00 хв. розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.
З направлень на перевірку від 11.10.2024 №8946 та №8947, копія яких містяться в матеріалах справи, слідує, що ці направлення на проведення фактичної перевірки пред'явлені Мельников А.О. разом із врученням останньому копії наказу від 11.10.2024 №4942-п про проведення фактичної перевірки 14.10.2024 о 12 год. 00 хв., що підтверджується його підписом у цих направленнях.
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт №3211/04-36-09-01/41146771 від 24.10.2024, згідно з яким проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВИНАЛЬ» п. 85.2, 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме, ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Вказані висновки акту фактичної перевірки обґрунтовані тим, що відповідно до вимог п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, 14.10.2024 вручено представнику за довіреністю ТОВ «ВИНАЛЬ» Мельникову А.О. письмову вимогу відповідача щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:
бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;
надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 14.10.2024 по 23.10.2024 зазначені документи не надано.
Крім того, в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ «ВИНАЛЬ» не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
Згідно вказаного акту фактичної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №602/35-00-04-05-33 від 26.11.2024, яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та застосовано до ТОВ «ВИНАЛЬ» штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн.
Позивач вважає протиправним вказане податкове повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно з пп 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки наведений у статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
В даному випадку, в наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4942-п від 11.10.2024 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів та підставами проведення перевірки вказано підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. (підпункт 80.2.5)
Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Тобто, норма зазначеного підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на відповідача.
Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.54 пункту 19-1.1 статті19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції:
проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків;
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;
здійснюють інші функції, визначені законом.
Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №320/8042/21, від 08.12.2022 у справі №140/2889/21.
Стосовно аргументів позивача про те, що в наказі про призначення перевірки не визначено періоду проведення перевірки, суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом у спірному випадку визначено, що період діяльності, який буде перевірятись:
з 14.10.2024р. по дату закінчення перевірки.
При цьому, перевірку розпочати з 14.10.2024 року, тривалістю, не більше 10 діб.
Приписи п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України визначають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як наслідок, відсутні підстави стверджувати, що у спірному випадку контролюючим органом не було визначено період, який буде охоплений перевіркою.
Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 2040грн за порушення п. 85.2, 85.4 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому, згідно з положеннями п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З системного тлумачення зазначених норм права видно, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства.
При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вручено позивачу запит про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників.
В свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п.85.4 ст. 85 ПК України, оскільки, в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв'язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак, у позивача був відсутній обов'язок та правові підстави для надання необхідних документів.
Зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.10.2024 №4942-п вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників не стосується предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування не є правомірним.
При цьому, відповідно до положень п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником.
У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Піддаючи тлумаченню вказану норму права, можна зробити висновок, що вказана норма є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, що виражається у складанні відповідного акту про відмову у надані документів.
Водночас, складання акту про відмову у надані документів не ставиться в залежність від форми, в якій платник податків виразив відмову у наданні документів.
Отже, доводи відповідача спростовуються вищезазначеними нормами чинного законодавства України.
Стосовно порушення прав позивача на участь в засіданні комісії з питань розгляду заперечень контролюючого органу щодо розгляду заперечень до акту перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до приписів п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.
Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до приписів п.п. 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції.
Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
Відповідно до приписів п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПК України платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях.
Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Відповідно до приписів п.п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК України за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до приписів п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що контролюючим органом було порушено норми законодавства визначені в п. 86.7 ст. 86 ПК України, а саме:
не забезпечено право позивача визначене в п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86, а саме не забезпечено реальну можливість взяти участь позивачу у розгляді матеріалів перевірки, оскільки лист про розгляд матеріалів перевірки № 78142/6/04-36-09-01-11 від 19.11.2024 року, яким було визначено дату розгляду заперечень на акт фактичної перевірки на 22.11.2024 року о 10:00 годині, було отримано позивачем тільки 22.11.2024 року, що підтверджується відомостями за трек-номером листа з сайту «Укрпошта»: 4900500023959, тобто позиву не було надано реальної можливості використати своє право взяти участь в розгляді заперечень.
В той же час зазначене порушення позбавило позивача прав та можливості безпосередньо під час розгляду перевірки надати письмові пояснення та/або усні пояснення з приводу предмету розгляду, що безпосередньо впливає на незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Виходячи з наведеного, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію згідно з оскарженим податковим повідомленням рішенням, відтак, воно підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи апелянта.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 01.12.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко