м. Вінниця
05 січня 2026 р. Справа № 120/15952/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач непогоджується із нарахуванням йому відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 15634,08 грн., оскільки позивач був офіційно працевлаштований найманим працівником та єдиний внесок за нього сплачував роботодавець, що виключає необхідність повторної сплати єдиного внеску як фізичної особи-підприємця.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Обґрунтовуючи свою позицію, вказав на безпідставність позовних вимог зважаючи на те, що у зв'язку з прийняттям ОСОБА_1 19.11.2019 року рішення про припинення підприємницької діяльності Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, п.п. 2 п. 1 ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видано наказ № 995-к від 21 лютого 2024 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з «1» січня 2017 р. по «19» листопада 2019 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з «1» січня 2011 р. по «19» листопада 2019 р.
У ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, у частині неподання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2014-2019 роки, а також п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: заниження суми єдиного внеску на 28 375,38 грн, у тому числі: за 2017 рік- на суму 8 448,00 грн, за 2018 рік- на суму 9 828,72 грн, за 2019 рік - на суму 10 098,66 грн.
Оскільки ОСОБА_1 протягом 2013-2016 років не отримував дохід від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, єдиний внесок за цей період йому не нараховувався. Як зазначено у позовній заяві, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи у трудових відносинах з роботодавцем та наявності у неї статусу фізичної особи - підприємця Законом України № 2464 до 01.01.2021 р. не були врегульовані, а отже не було передбачено жодних законодавчих підстав для звільнення від нарахування єдиного внеску фізичної особи - підприємця, яка одночасно перебувала у трудових відносинах з іншим роботодавцем.
На підставі даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу станом на 30.06.2024 року позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 40 379,07 грн. Відтак податковим органом було направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232 від 26.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 . Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232 від 26.07.2024 року позивач не отримав, у зв'язку з чим конверт повернувся 28.08.2024 року з відміткою «повертається».
Надалі, 13.09.2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року та п. 4, п. 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року звернулося з узгодженою вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232У до органів державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області. Сума боргу становить 40 379,07 грн, з яких 28 375,38 грн - недоїмка, 12 003,69 грн - штрафні санкції.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якому заперечив проти доводів відповідача та просить позов задовольнити.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 був зареєстрований з 2003 року фізичною особою-підприємцем та перебував на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області.
У зв'язку з прийняттям ОСОБА_1 19.11.2019 року рішення про припинення підприємницької діяльності Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, п.п. 2 п. 1 ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видано наказ № 995-к від 21 лютого 2024 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з «1» січня 2017 р. по «19» листопада 2019 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з «1» січня 2011 р. по «19» листопада 2019 р.
У ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 3.2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, у частині неподання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2014-2019 роки, а також п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме -заниження суми єдиного внеску на 28 375,38 грн, у тому числі: за 2017 рік - на суму 8 448,00 грн, за 2018 рік- на суму 9 828,72 грн, за 2019 рік- на суму 10 098,66 грн.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.04.2024 р. № 14958/02-32-24-05/2389016832 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яким встановлено такі порушення:
- П. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 3.2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, у результаті неподання звітів за 2014-2019 роки.
- Пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, пп. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 177.11 ст. 177, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) - у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017-2019 роки.
- П. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого занижено суму єдиного внеску на 28 375,38 грн, у тому числі: за 2017 рік - на суму 8 448,00 грн, за 2018 рік - на суму 9 828,72 грн, за 2019 рік - на суму 10 098,66 грн.
Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2024 р. № 14958/02-32-24-05/2389016832 направлено платнику рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення 12.04.2024 р. та отримано ним 16.04.2024 р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_1 не надано заперечення до акта перевірки від 11.04.2024 р. № 14958/02-32-24-05/ НОМЕР_1 , у зв'язку з чим 02.05.2024 р. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0159992405 на суму 28 375,38 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0160022405 на суму 9 963,69 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», № 0160072405 на суму 2 040,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0160132405 на суму 1 020,00 грн.
На підставі даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу станом на 30.06.2024 року позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 40 379,07 грн. Відтак податковим органом було направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232 від 26.07.2024 року за адресою: 23052, Вінницька область, Жмеринський район, с. Кошаринці, вул. Маяковського, 34. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232 від 26.07.2024 року позивач не отримав, у зв'язку з чим конверт повернувся 28.08.2024 року з відміткою «повертається».
Надалі, 13.09.2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року та п. 4, п. 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року звернулося з узгодженою вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232У до органів державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області. Сума боргу становить 40 379,07 грн, з яких 28 375,38 грн - недоїмка, 12 003,69 грн - штрафні санкції.
Позивач непогоджується із вимогами про сплату боргу в частині нарахування йому заборгованості зі сплати єдиного податку на суму 15 634,08 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі також - Закон №2464),
За змістом п.п. 2 та 6 ч. 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка -сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із п. 4 ч. 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З 01.01.2017 фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку та фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону №1774-VIII).
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (ділі - Закон №2148) до Закону №2464, з 01.01.2018 у разі якщо фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п. 2 ч. 1 статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 2148).
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відтак, починаючи з 01.01.2017, у разі якщо фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 №440/2149/19 виклав такий правовий висновок: особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного соціального внеску досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дано визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 2003 року, однак у період з 18.04.2018 по 14.01.2019 та з 12.04.2019 по 22.12.2019 він офіційно був працевлаштований та його податковий агент здійснював сплату податків та зборів за нього. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи копією форми ОК-5, якою охоплюється період з 1999 по 2024 роки.
Відтак, суд доходить висновку, що незважаючи на обставини перебування позивача на обліку як фізичної особи-підприємця, позивач одночасно перебував в статусі працівника у юридичної особи (код ЄДРПОУ 34244416), яка сплачувала за нього податки та збори в повному обсязі.
Таким чином, підстави для нарахування контролюючим органом недоїмки позивачу зі сплати єдиного соціального внеску, враховуючи наведене вище правове регулювання - відсутні, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування оскаржуваних вимог, якими позивачу визначена така недоїмка за період з 18.04.2018 по 14.01.2019 та з 12.04.2019 по 19.11.2019, що складає 15634,08 грн.
В іншій частині податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232 від 26.07.2024 та від 13.09.2024 № Ф-4956-0232У є законними.
Щодо зобов'язання відповідача виключити з ІКПП дані про наявність заборгованості, суд виходить з наступного.
Згідно Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5,
- інформація в ІКП ґрунтується на показниках первинних документів, оброблених ІКС ДПС;
- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).
Пунктом 4 Порядку № 5 встановлено, що відображення/занесення первинних показників у підсистемах ІКС ДПС здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Відповідно до розділу 2 Порядку № 5 ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Територіальні органи ДПС формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формами, визначеними Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі - Порядок № 1588), та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162), та проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків.
Згідно розділу 4 Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних ІКС ДПС вносять дані до ІКС ДПС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених ІКС ДПС із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в ІКС ДПС підлягають матеріали, які зареєстровані в ІКС ДПС, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Системний аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до інтегрованої картки платника податків.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно у позивача наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до інтегрованої картки платника податків.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність вимог про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахованих сум єдиного внеску за період з 18.04.2018 по 14.01.2019 та з 12.04.2019 по 19.11.2019, що складає 15634,08 грн., у позивача відсутній борг за цей період, ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення суми заборгованості з ЄСВ за період з 18.04.2018 по 14.01.2019 та з 12.04.2019 по 19.11.2019.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4956-0232 від 26.07.2024 та від 13.09.2024 № Ф-4956-0232У в частині нарахування заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску за період з 18.04.2018 по 14.01.2019 та з 12.04.2019 по 19.11.2019, що складає 15634,08 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) ОСОБА_1 заборгованість з ЄСВ за період з 18.04.2018 по 14.01.2019 та з 12.04.2019 по 19.11.2019, що складає 15634,08 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)
Суддя Комар Павло Анатолійович