м. Вінниця
05 січня 2026 р. Справа № 640/25818/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" про визнання протиправним та скасування висновку,-
до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" про визнання протиправним та скасування висновку.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-13-006538-а від 27.08.2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.12.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки учасники торгів не виконали вимоги замовника в частині подання окремого документа у вигляді листа-пояснення щодо неможливості накласти КЕП на тендерну пропозицію, подання якого передбачено його тендерною документацією.
23.12.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/25818/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Свентуху В.М.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративну справу №640/25818/21 прийнято до провадження. Даною ухвалою також:
- запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог.
- запропоновано учасникам справи надати додаткові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин, які стосуються предмету даного спору та які виникли за період розгляду даної справи;
- зобов'язано учасників справи, у разі зміни фактичних обставин у даній справі, вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке.
Представником позивача подано додаткові пояснення в яких вказано, що твердження контролюючого органу про порушення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні закупівлі UA-2021-04-13-006538-a є безпідставними, оскільки тендерна документація даної процедури закупівлі складена у відповідності до законодавства України, яке дозволяє використання як УЕП, так і КЕП в перехідному періоді, що в свою чергу відображає основну мету Закону України "Про публічні закупівлі" - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" оголошено про проведення відкритих торгів із предметом закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби сталеві)".
Переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби сталеві)" визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ".
У змісті позовної заяви вказано, що 16.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" укладено договір №2107000076.
27.08.2021 року Державною аудиторською службою України прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-13-006538-а.
При проведенні моніторингу закупівлі відповідачем в констатуючій частині висновку встановлені та відображені порушення законодавства в сфері публічних закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що у додатку 2 до тендерної документації замовник встановив вимогу, що при подачі тендерної пропозиції учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис:
- на тендерну пропозицію в цілому;
- на кожен оригінал електронного документа окремо.
У разі якщо учасник, згідно з законодавством, не може накласти кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП), виданий відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 №2155-VIII, на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення (пункт 1 розділу ІІ додатку 2 до тендерної документації).
Учасники ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд" подали свої тендерні пропозиції з накладенням удосконалених електронних підписів.
Також, тендерні пропозиції ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд" не містять листів-пояснень щодо неможливості накласти кваліфікований електронний підпис на тендерну пропозицію, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІ додатку 2 до тендерної документації.
На переконання відповідача, замовник мав відхилити тендерні пропозиції учасників ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд", як такі, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" вимогам.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Держаудитслужба зобов'язала здійснити заходи із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного висновку Державної аудиторської служби України, суд виходить із наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 року (далі - Закон №922-VIII, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного висновку), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного висновку) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII від 26.01.1993 року (далі - Закон №2939-XII, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного висновку), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Також, відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII).
Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону №922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Стаття 22 Закону № 922-VIII передбачає, що тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У оскаржуваному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зазначено про порушення позивачем вимог абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з абзацом 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Відповідач вказує, що у додатку 2 до тендерної документації замовник встановив вимогу, що при подачі тендерної пропозиції учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис:
- на тендерну пропозицію в цілому;
- на кожен оригінал електронного документа окремо.
У разі якщо учасник, згідно з законодавством, не може накласти кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП), виданий відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 №2155-VIII, на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення (пункт 1 розділу ІІ додатку 2 до тендерної документації).
Втім, учасники ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд" подали тендерні пропозиції з удосконаленими електронними підписами, без листів-пояснень, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІ додатку 2 до тендерної документації.
Суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 5 та частинами 2, 3 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного висновку) електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Пунктами 12, 23, 44 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного висновку) електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувана та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Таким чином, вказаний Закон України передбачає два види електронних підписів.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів від удосконалені" (далі - Постанова №193, чинний на час прийняття оскаржуваного висновку) удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:
- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб'єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону;
- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;
- застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);
- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об'єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов'язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;
- вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом;
Таким чином, законодавець визначив вичерпне коло суб'єктів, які після 07.11.2020 повинні зберігати свої КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів, а саме: суб'єкти державного сектору економіки.
Відповідно до пункту1 Постанови №193: "З метою забезпечення доступності електронних довірчих послуг Кабінет Міністрів України постановляє:
Погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).
Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року" (пункт із змінами внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №227 від 17.03.2021, набула чинності з 23.03.2021).
Отже, з огляду на вимоги абзацу 2 пункту 1 Постанови №193 удосконалений підпис на незахищеному носії для приватних суб'єктів господарювання до 05 березня 2022 року прирівнюється до кваліфікованого електронного підпису на захищеному носії для державного сектору економіки.
Таким чином, тендерна документація процедури закупівлі UA-2021-04-13-006538-а відповідно до законодавства України дозволяє використання удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) замість кваліфікованого електронного підпису, що, в свою чергу, відображає основну мету Закону України "Про публічні закупівлі" - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг на період воєнного стану на території України.
Отже, учасники процедури закупівлі на час виникнення спірних правовідносин могли використовувати УЕП для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, в тому числі для підписання тендерних пропозицій, що не суперечить вимогам законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року № 193.
З огляду на наведене, учасниками процедури закупівлі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд" на власні тендерні пропозиції накладено саме УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що не суперечить чинному законодавству України та вимогам тендерної документації замовника.
За таких обставин, надання листів-пояснень від учасників процедури закупівлі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд" не вимагається.
Отже, учасники публічної закупівлі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" та ПРаТ "Фірма "Нафтогазбуд" в даному випадку мали можливість підписувати свою пропозицію удосконаленим електронним підписом.
Таким чином, висновок контролюючого органу щодо порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" в процедурі закупівлі UA-2021-04-13-006538-а є безпідставними.
Подібних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові №640/17391/22 від 16 вересня 2025 року.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, Держаудитслужба зобов'язала позивача "здійснити заходи із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів".
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
Системний аналіз приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та розділу III Порядку №552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому, зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як "здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень" не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов'язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов'язковий спосіб його усунення.
Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Розглядуване зобов'язання висновку контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
Аналогічних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові №640/38363/21 від 05 лютого 2025 року.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого Державною аудиторською службою України висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-13-006538-а від 27.08.2021 року, а відтак вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-13-006538-а від 27.08.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" судовий збір в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр-т. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065, ЄДРПОУ 42795490);
Відповідач: Державна аудиторська служба України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 40165856);
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" (пр-т. Поля Олександра, 97-К, м. Дніпро, 49054, ЄДРПОУ 37180015).
Суддя Свентух Віталій Михайлович