м. Вінниця
05 січня 2026 р. Справа № 320/4247/19
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради, що полягає у не розгляді в установлений законодавством місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовна площа земельної ділянки від 0,09 га до 0,1 га, в межах норм безоплатної приватизації, яке було зареєстровано Київською міською радою 11.06.2019 за номером 08/Г-2531 та зобов?язати Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею від 0,09 га до 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Київська міська рада проявила протиправну бездіяльність порушив права позивача передбачені Земельним кодексом України, що виразилося у неприйнятті або позитивного або негативного рішення, у встановлений місячний строк, на сесії Київської міської ради, за результатами розгляду клопотання позивача від 11.06.2019, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
10.10.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, зазначив, що Київська міська рада делегувала повноваження щодо розгляду заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельних ділянок та виготовлення проектів рішень Департаменту земельних ресурсів, який на момент подання позивачем клопотання, був структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради.
При цьому вказує, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина 13 статті 123 Земельного кодексу України).
Відповідач зазначає, що подане позивачем клопотання не відповідало вимогам Земельного кодексу України та положенням Тимчасового порядку, а саме в графічних матеріалах, долучених до клопотання, вказано три земельні ділянки, що не передбачено вказаними нормативно-правовими актами. Разом з тим, земельні ділянки позначені на графічних матеріалах доданих до клопотання, входять в межі земельних ділянок площами 3,1454 та 5,7073 (кадастрові номери 8000000000:79:483:0021, 8000000000:79:483:0023) на вул. Жилянській, 5 та між вул. Жилянською та Чабанівською у Голосіївському районі м. Києва, які рішенням Київської міської ради від 20.12.2017 №996/4003 та від 06.07.2017 №752/2914 передано у постійне користування комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків, в тому числі за програмою «Доступне житло», та об'єктів соціальної сфери (школа, дитячий садок та консультаційно-діагностичний центр) та для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків для забезпечення житлом Учасників АТО та громадян, які перебувають на квартирному обліку.
Таким чином, подане клопотання не відповідало рішенню Київської міської ради, що носить нормативно-правовий характер та прийняте відповідно до Земельного кодексу України, тому воно по суті Департаментом земельних ресурсів не розглядалося. А відтак, і не було винесено на розгляд та не приймалося рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або відмови у наданні такого дозволу.
Надалі, Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 320/4247/19 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Мультян М.Б.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 320/4247/19, розгляд справи вирішено розпочати спочатку. Також запропоновано учасникам справи, протягом п?ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, надати суду: інформацію щодо актуальності спірних правовідносин на момент прийняття справи до провадження Вінницьким окружним адміністративним судом; інформацію щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку із сторонами, а саме: адреси електронної пошти, номерів телефону та місця проживання (перебування, знаходження) з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей; письмові пояснення та/або заяви у разі зміни фактичних обставин по цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У встановлений строк та станом на момент вирішення справи, від сторін додаткова інформація не надходила.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено, що 11.06.2019 позивачем подано до Київської міської ради заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовна площа земельної ділянки від 0,09 га до 0,1 га, в межах норм безоплатної приватизації.
Листом Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 15.07.2019 №057-08/Г-2531-2464 повідомлено про неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.
Так, положеннями статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У той же час, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.
Так, частинами 6, 7 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара (пункт "г" частина 1 статті 121 ЗК України).
Згідно з абзацом 1 частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього такі громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб'єкт владних повноважень, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, розглядає таке клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною п'ятою статті 46 цього Закону №280/97-ВР передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (реєстраційний номер в ЄДСРС - 78626478) відступив від висновку, викладеного в постанові від 31.01.2018 (справа № 814/741/16) та від 14.03.2018 (справа № 804/3703/16), згідно з яким ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності мотивованої відмови у його наданні не є для особи перешкодою для виготовлення такого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.
Так, Верховний Суд у справі № 509/4156/15-а дійшов висновку, що згідно з абзацом третім частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17).
Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов'язку відповідача розглянути заяву згідно з чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.
Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.
Відсутність же належним чином оформленого рішення відповідача за наслідком розгляду питання про надання позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного мотивованого рішення, яке він має ухвалити за законом.
Наразі після спливу строку розгляду поданого позивачем клопотання від 11.06.2019 будь-якого рішення по суті за наслідком його розгляду Київською міською радою не прийнято.
В той же час, за результатами розгляду клопотання позивача, Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради було направлено лист № 057-08/Г-2531-2464 від 15.07.2019, відповідно до якого повідомлялось про неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
На переконання суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, тобто Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою, як органом місцевого самоврядування питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2020 року у справі №1140/2559/18 та від 24 червня 2020 року у справі №555/872/17.
Суд зазначає, що Департамент земельних ресурсів не є тим органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Так, відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення №182/342), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міськради та виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно з пунктом 3.11 Положення №182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Частиною 1 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04 листопада 2021 року №3135/3176 (далі Регламент), встановлено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник/заступниця міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, депутати/депутатки Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян у порядку, визначеному законодавством і цим Регламентом, члени/членкині територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством і цим Регламентом.
Відповідно до частини 11 статті 37 Регламенту проекти рішень Київської міської ради щодо питань землекористування і землевідведення, про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам і юридичним особам можуть подаватись, голосуватись як одне загальне рішення, у якому кожен пункт може обговорюватись окремо.
Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку №241/2463 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київської міської ради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку №241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київської міської ради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення (підпункт 2.2 пункту 2 Порядку №241/2463).
Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об'єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київської міської ради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань (підпункти 2.9, 2.10 пункту 2 Порядку №241/2463).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів.
Тобто, Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності.
Окрім того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2021 року у справі №580/704/21 вказав на те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або відмову у його наданні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.
Відтак, суд доходить висновку, що оскільки Київською міською радою не розглянуто поданого позивачем клопотання та, як наслідок, не прийнято одного з рішень відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на допущену протиправну бездіяльність щодо нерозгляду клопотання позивача та неприйняття одного з передбачених ЗК України рішень, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Київської міської ради на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею від 0,09 га до 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення у відповідності з вимогами частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову, підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Київської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 11.06.2019 №08/Г-2531 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею земельної ділянки від 0,09 га до 0,1 га, в межах норм безоплатної приватизації.
Зобов'язати Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.06.2019 №08/Г-2531 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею земельної ділянки від 0,09 га до 0,1 га, в межах норм безоплатної приватизації та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення у відповідності з вимогами частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, код ЄДРПОУ 22883141)
Суддя Мультян Марина Бондівна