Справа №760/36299/25 1-кс/760/15255/25
30 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 29.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090003278 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
30.12.2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 29.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090003278 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
28.12.2025 приблизно о 22:40 год. ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 1А, у приміщенні торговельного залу магазину №278 «Сільпо» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», де між ними виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення за рахунок майна ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні з 24.02.2022 і по теперішній час діє правовий режим воєнного стану, що усвідомлювалось підозрюваним.
Реалізуючи злочинний умисел, 28.12.2025 о 22 год. 49 хв., перебуваючи у торговельному залі магазину №278 «Сільпо» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», ОСОБА_5 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить вчиненню злочину, таємно, повторно сховав до внутрішньої кишені куртки, в яку він був одягнений, яловичий стейк вагою 0,517 кг, вартістю 171 грн 27 коп. без урахування ПДВ. Надалі, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 підійшов до відділу з ікрою, де імітував огляд товару, відволікаючи увагу, у та приховував її до внутрішньої кишені куртки, а саме: ікр185ЛосКамчадС/б у кількості 5 шт., вартістю 3745 гривень 83 копійок без урахування ПДВ, ікр210ЛосNorvФорЗерн у кількості 1 шт., вартістю 815 гривень 83 копійок без урахування ПДВ, ікр110NorvФорЗернЗ/б у у кількості 1 шт., вартістю 307 гривень 50 копійок без урахування ПДВ.
Після цього ОСОБА_5 утримуючи при собі викрадене майно, пройшли повз касову зону, не сплативши за товар, та направилися до виходу з магазину, виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками служби охорони магазину «Сільпо» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».
Своїми умисними діями ОСОБА_5 намагався завдати ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» майнової шкоди на загальну суму 5040 грн 43 коп. без урахування ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану,тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
28.12.2025 (фактичний час затримання 22:49 год.) ОСОБА_5 фактично затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
29.12.2025 о 20:00 год., ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
На переконання ініціатора клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив замах на тяжкий злочини, за який відповідно до ч.4 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
На переконання ініціатора клопотання, відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнає провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, тому на його думку ризики вказані слідчим у клопотанні жодним чином не підтверджуються.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно дост. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100090003278 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України (витяг з ЄРДР а.с.6-7).
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вище вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Зокрема, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України підтверджується долученими до клопотання доказами (в їх копіях), а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 29.12.2025 (а.с.10-11); рапорт сержанта поліції ОСОБА_7 №110729 від 28.12.2025 (а.с.12); протокол огляду місця події від 28.12.2025 (а.с. 15-19), протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_8 від 29.12.2025 (а.с.21-24), довідку інвентаризації від 28.12.2025 (а.с.26); довідку про вартість викраденого товару від 28.12.2025 (а.с.27), довідку-переоблік від 28.12.2025 (а.с.29), протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 29.12.2025 (а.с.35-36), протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 29.12.2025 (а.с.37-38), протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.12.2025 (а.с.39-42); протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.12.2025 (а.с.39-42); протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 29.12.2025 (а.с.43-46); письмові пояснення ОСОБА_5 від 29.12.2025 (а.с.47-48); письмові пояснення ОСОБА_11 від 29.12.2025 (а.с.49-50); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.12.2025 (а.с.55-58), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29.12.2025 (а.с.76-78); протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29.12.2025 (а.с.80-83); протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 29.12.2025 (а.с.84-87); повідомлення про підозру від 29.12.2025 (а.с.89-92), протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 29.12.2025 (а.с.95-97); протокол огляду відеозапису від 29.12.2025 (а.с.98-106) та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Що стосується доведеності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які заявлено слідчим в клопотанні та підтримано прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про їх доведення в судовому засіданні з розгляду клопотання.
При оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування та суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішенні ЄСПЛ «Пунцельт протии Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, слідчий суддя, враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків та представника потерпілого в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на представника потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від представника потерпілого, свідків та дослідження їх судом, відтак вважає даний ризик доведеним.
Перевіряючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним вказаний ризик, оскільки підозрюваний був неодноразово засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі за майнові злочини, тобто схильний до протиправної поведінки та на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Також, 28.11.2025 року відносно ОСОБА_5 до Солом'янського районного суду м.Києві скеровано обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
На даний час, ОСОБА_5 не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не одружений, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Щодо ризикузнищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним зазначених дій.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше судимий, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, а також доведеність в судовому засіданні всіх складових ч.1 ст.194 КПК України, до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 лютого 2026 року.
Слідчий суддя, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, з покладення на підозрюваного обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене вище, клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 29.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090003278 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 лютого 2026 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 28 грудня 2025 року з 22 год. 49 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 22 год. 49 хв. 25 лютого 2026 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу їх вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з представником потерпілого та свідками в даному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 28.02.2026, включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1