справа № 753/26446/25
провадження № 2/753/15621/25
"05" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих пошкодженням майна, -
Адвокат Старицька Ю.Ю., діюча в інтересах ОСОБА_5 відповідно до ордера адвоката про надання правової допомоги від 04.12.2025 року, у електронній формі звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих пошкодженням майна.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ст.ст. 175, 177 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви при подачі її до суду.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2025року дана позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання заявником ухвали.
Позивач належним чином повідомлений про залишення позову без руху для усунення недоліків, що підтверджується супровідним листом від 22 грудня 2025року, надісланим разом із ухвалою суду про усунення недоліків, й заявою представник позивача Старицька Ю.Ю., діюча в інтересах ОСОБА_6.відповідно до ордера адвоката про надання правової допомоги від 04.12.2025 року, від 31.12.2025 року у електронній формі, яка надійшла до суду 01.01.2026 року, й передана судді 05.01.2026 року, звернулась до суді із позовною заявою у новій редакції, яка подана у паперовій формі, й не містить ознак, що подається у електронній формі, без підпису позивача, й без дотримання п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Тобто, позивач звернувся із позовом у первинно поданій редакції у електронній формі, а із позовом у новій редакції, із ознаками подачі у паперовій, оскільки не містить електронного цифрового підпису позивача/його представника.
Суддя, перевіривши дотримання позивачем вимог процесуального закону, вважає, що станом на час постановлення ухвали недоліки усунені не уцілому, а саме: подавши позов у новій редакції супровідним листом від 31.12.2025 року, такий позов не містить дати звернення й не підписаний позивачем, й у ньому відсутні відомості про те, що такий позов (у новій редакції)подається засобами електронного зв'язку, окрім того, відсутні відомості про те, що позов у новій редакції відповідної дати звернення до суду надіслано відповідачам на виконання вимог п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.
18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов'язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
20 лютого 2024 року введені в дію зміни до статті 14 ЦПК України, внесені Законом № 3200-IX, у частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (пункт 1 розділу ІІ Закону № 3200-IX).
З огляду на вказане адвокат і позтвач зобов'язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати позивачем електронний кабінет через релігійні переконання адвокат в інтересах позивача ОСОБА_6 мав повідомити одночасно з поданням позовної заяви з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві, про що зазначено у позовній заяві про те, що позивач ОСОБА_6 не має зареєстрованого електронного кабінету.
Позовна заява у новій редакції, подана відповідно до заяви про усунення недоліків від 31.12.2024 року, не сформована в системі "Електронний суд", надійшла до суду електронною поштою, і не підписана електронним цифровим підписом, а тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України.
Про відсутність підстав вважати, що позовна заява оформлена відповідно до вимог чинного законодавства свідчать і правові висновки, викладені у постановах ухвалених Верховним Судом.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі N 200/12772/18 (провадження N 14-99 зц 19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її непідписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов'язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
Крім цього, суд звертає увагу, що система "Електронний суд" запроваджена наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року N 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" в тестовому режимі у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах) /постанова Верховного Суду у справі N 204/8599/20 від 16.02.2021.
Одночасно суддя звертає увагу на висновок ВС у справі N 766/12435/18 від 09.04.2020, постановленого за аналогічних обставин, коли касаційна скарга була підписана електронним цифровим підписом, однак подана до суду через електронну пошту. Так, Верховний Суд вказав, що касаційна скарга не сформована в системі "Електронний суд", надійшла до суду касаційної інстанції електронною поштою, підписана електронним цифровим підписом заявника, а тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану оригіналом підпису редакцію касаційної скарги у письмовій формі.
З наведеного вбачається, що навіть за умови подання позовної заяви до суду з використанням електронного цифрового підпису через електронну пошту суду, вказане не позбавляє позивача обов'язку подати позовну заяву з додатками в паперовій формі, такі документи повинні бути скріплені власноручним підписом учасника справи (його представника).
Окрім вищенаведених недоліків, представником позивача не виконано вимоги ч.2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.
Згідно із ч.7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Надсилання копії заяви (скарги) з додатками на електронну адресу (яка не має статусу офіційної) іншим учасникам справи є додатковим способом повідомлення про звернення до суду апеляційної інстанції, однак не є альтернативним. (Постанова ВС від 08 травня 2023 року у справі № 911/2003/22)
Роздруківка електронного листування щодо надсилання копії апеляційної скарги на електронну адресу іншому учаснику справи не є належним доказом на підтвердження виконання вказаного обов'язку, оскільки не дозволяє суду переконатись у дійсності такого надсилання, а також перевірити, який саме документ було надіслано учаснику справи та встановити факт отримання нею такого направлення. (Постанова ВС від 04 жовтня 2022 року у справі № 910/622/22).
Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення (постанова ВС від 27 квітня 2023 року у справі № 727/474/16-ц (провадження № 61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі № 127/32270/21 (провадження № 61-12567св22)
Так, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України).
Зазначене свідчить про недотримання позивачем процесуального обов'язку, в порушення принцип рівності іншої сторони у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (справи «Dombo Beheer B.V. v.The Netherlands», рішення ЄСПЛ від 27 жовтня1993 р., заява № 14448/88, п.33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення ЄСПЛ від 23 жовтня1996 р., заява № 17748/91, п. 38), адже кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони, у тому числі, отримувати копії матеріалів справи та доказів, та отримувати належну нагоду брати участь у провадженні перед судом з метою коментувати чи спростовувати їх.
Зазначені недоліки не дають правових підстав для відкриття провадження по справі.
Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст. 185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.6 ст. 185 ЦПК України).
При цьому суддя враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ч.ч.3, 5, 6 ст. 185 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих пошкодженням майна,- вважати неподаною, та разом із доданими до неї документами повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику про те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.