справа № 753/107/26
провадження № 1-кс/753/104/26
"05" січня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у порядку статті 206 КПК України щодо незаконного затримання, -
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до слідчого судді зі скаргою від 04.01.2026 року, яка надійшла 05.01.2026 року у порядку статті 206 КПК України щодо незаконного затримання ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які 03.01.2026 року були поміщені до ІНФОРМАЦІЯ_3 , вподальшому направлені до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 без належних правових підстав, де наразі незаконно утримуються за адресою: АДРЕСА_1 .
Дана скарга підлягає повернення заявнику відповідно до ст.ст.206-208, п.2 ч.2 ст. 304 КПК України, виходячи із такого.
Виходячи з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до положень ст.206 КПК України слідчий суддя вживає заходів в межах досудового розслідування щодо особи, яка тримається під вартою.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи (ч.2 ст. 206 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (ч.7 ст.207 КПК України).
У скарзі заявник вказує про затримання 03.01.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були поміщені до ІНФОРМАЦІЯ_3 , вподальшому направлені та до збірному пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 без належних правових підстав, де наразі незаконно утримуються за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із мобілізацією.
Передбачені статтею 206 КПК України загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини поширюються не на усі обставини, які розцінюються особою як порушення її права на свободу та особисту недоторканість, а лише на випадки, коли особа позбавляється свободи у процедурі здійснення кримінального провадження.
Відповідно до змісту скарги не вбачається, що існує/існують будь-яке/які кримінальне/кримінальні провадження, учасником/учасниками якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас незгода заявника, діючого в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , із діями працівників ТЦК та СП не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
При розгляді даної скарги слідчий суддя відзначає, що згідно з п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Це означає, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні здійснює не будь-які повноваження, а лише ті, що передбачені цим Кодексом.
Так, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду, проте право на суд не є абсолютним і воно може підлягати регулюванню з боку держави.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
В Україні запроваджений воєнний стан з 05:30 24 лютого 2022 року по всій підконтрольній Україні території, до 26 березня. Пізніше він, постановами парламенту і наказами Президента продовжувався, й діє до нині.
Система та порядок мобілізаційних заходів визначений Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти (ст.2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі "Preda and Dardari v. Italy" (1999) Суд вказав, що "метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією".
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу її процедуру, яка здійснюється, водночас право на звернення у кримінальному процесі (право на повноваження) забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду).
Оскільки повноваження слідчого судді відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України діють в межах досудового розслідування, а правила ст.ст.206-208 КПК України застосовуються щодо незаконного затримання особи у межах кримінального провадження, дана скарга не належить до повноважень слідчого судді.
Ч.6 ст. 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 206-208, 304, 309 КПК України, з урахуванням п.18 ч.1 ст.3 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у порядку статті 206 КПК України щодо незаконного затримання, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.