Справа № 712/27/26
Провадження № 1-кс/712/111/26
03 січня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , поданого під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310004002 від 03.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка, Канівського району Черкаської області, українця, громадянина України, розлученого, навідника військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України,-
03 січня 2026 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Черкаським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310004002 від 03.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді навідника 5 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно з корисливих, реалізовуючи протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з числа експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 115, 116, 216, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, 02.01.2026 близько 15 год. 55 хв., перебуваючи по вул. Байди Вишневецького, 34, м. Черкаси, Черкаської області в кав'ярні «Львівська майстерня шоколаду» одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема на лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, щодо встановлення останніми ОСОБА_8 другої групи інвалідності.
Цього ж дня, о 16 год. 00 хв. одразу після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, його протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, вилучено.
02.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Враховуючи, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, подане клопотання підсудне Соснівському районному суду м. Черкаси.
З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та іншого підозрюваного, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Слідчий у клопотанні вказав, що необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно в умовах правового режиму воєнного стану військовослужбовцем.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо її винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.
Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які кваліфікуються ОСОБА_5 є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, оскільки впродовж останнього часу на території України в засобах масової інформації щомісячно затримуються посадовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, МСЕК, ВЛК тощо під час отримання неправомірної вигоди.
При цьому, слід врахувати, що дії фігуранта були вчинені в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, що для нашого сьогодення (стану війни) є неприпустимим та аморальним. При цьому прикро, що у час війни, коли майже половина населення України зі зброєю в руках боронять країну і гинуть за неї, серед людей є й ті, хто більше приділяє увагу виключно своєму особистому незаконному збагаченню. Усвідомлюючи резонансність вказаної справи, настання можливої відповідальності, останній, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Військовослужбовець ОСОБА_5 має доступ до зброї, транспорту, знань тактики ухилення, контактів у військових підрозділах. У зв'язку з війною може переміщуватися у зону бойових дій, де його затримання буде ускладнене. За наявності корупційних зв'язків має можливість впливати на осіб, що сприятимуть переховуванню.
З урахуванням того, що підозрюваний є військовослужбовцем, має доступ до інформації з обмеженим доступом, зв'язки у середовищі військовослужбовців, а також можливість переміщення у зону бойових дій, існує обґрунтований ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у дружніх відносинах з підозрюваним у іншому кримінальному провадженні ОСОБА_9 , який має вплив на медичних працівників кардіологічного відділення КНП «Черкаська обласна лікарня», що свідчить про те що, підозрюваний, перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв'язки для знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування, не вилучено всіх речей і документів.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3. Незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні враховуючи наступне, що ОСОБА_5 знайомий з заявником ОСОБА_7 , неодноразово з нею зустрічався та спілкувався по телефонному зв'язку ОСОБА_5 може шляхом вмовлянь або погроз вплинути на ОСОБА_7 щоб остання в подальшому змінила покази або відмовилась від надання будь-яких показів. Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може шляхом вмовлянь або погроз вплинути на понятих щоб вони змінили покази. Також, на даний час не встановлено та не допитано медичних працівників кардіологічного відділення КНП «Черкаська обласна лікарня», на яких ОСОБА_5 зможе здійснити тиск шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження з метою відмови від надання будь-яких свідчень або надання неправдивих свідчень.
З урахуванням вказаних обставин існує ризик незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.
4. Одержання неправомірної вигоди підриває авторитет Збройних Сил України та інших військових формувань, деморалізує військовослужбовців, дискредитує командування. В умовах війни це може призвести до зриву бойових завдань або послаблення обороноздатності. Якщо особа вже вчинила злочин на фоні воєнного стану, є підстави вважати, що вона може продовжити протиправну поведінку. Збереження доступу до ресурсів, зв'язків, в тому числі, із медичними працівниками створює можливості для нових корупційних діянь. Крім цього, усвідомлюючи осуд співслужбовців, наслідки відповідальності за місцем проходження військової служби, в тому числі дисциплінарної влади командирів, настання можливої кримінальної відповідальності, існують підстави вважати, що останній не повернеться до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби, незаконно перебуватиме за її межами, за що може настати кримінальна відповідальність, передбачена ст. 407 КК України.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що незважаючи на те, що ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання в Черкаській області, фактично матиме можливість спілкуватися зі свідками та фігурантами у цьому кримінальному провадженні, що також в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за його поведінкою, також останній фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв'язку, як зі свідками, так і особами із числа медичних працівників кардіологічного відділення КНП «Черкаська обласна лікарня», що об'єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі, оскільки останні можуть бути також причетні до його вчинення. Вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану об'єктивно підвищує суспільну небезпеку діяння, що вимагає застосування найсуворішого запобіжного заходу. Військовослужбовець є суб'єктом підвищеної відповідальності, зобов'язаний діяти у суворій дисципліні, в інтересах обороноздатності держави. У контексті війни - це обґрунтовано необхідністю забезпечення безпеки, порядку та дисципліни. Враховуючи факт вчинення злочину військовослужбовцем у період дії воєнного стану, статус військового, яким він володіє, та реальні ризики втечі та впливу на інших осіб, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, є недостатнім.
Інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваного, оскільки, така особа завжди матиме змогу ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжувати займатися злочинною діяльністю, з урахування вище викладених обставин.
У зв'язку з вище викладеним та недопущення повторення вчинення кримінального правопорушення, слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім цього, слід також врахувати, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 02.01.2026 складає 421 700 грн.
Таким чином, у разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується вчинено з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, а також те, що ОСОБА_5 отримував грошове забезпечення та був затриманий після вчинення кримінального правопорушення, просив визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 256 720 грн.
Саме такий розмір застави, на думку органу досудового розслідування, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного ОСОБА_5 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків. Разом з тим, у разі внесення застави, слідчий просив покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкування з свідками даного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що підозра пред'явлена його підзахисному є необгрунтованою, органом досудового розслідування невірно кваліфіковано дії ОСОБА_5 . Крім того, захисник посилався на відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під варто, а саме цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника та зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду не має.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею установлено, що Черкаським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310004002 від 03.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025250310004002, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені за фабулою: «До Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з УСБУ в Черкаській області надійшли матеріали за заявою гр. ОСОБА_10 за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою в Черкаській області за вчинення дій, що відносяться до її компетенції (ЄО 104942 від 03.12.2025) - правова кваліфікація ч.3 ст. 369-2 КК України.
02.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, а відтак слідчий суддя погоджується із можливою причетністю підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом, за клопотанням прокурора.
Щодо наявності ризиків, на які посилався орган досудового розслідування, то слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, тому в разі не обрання йому запобіжного заходу останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з метою уникнення від покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Також прокурором при розгляді клопотання доведено ризик незаконного впливу на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, на заявника ОСОБА_7 , на понятих, а також інших свідків сторони обвинувачення.
Крім того, прокурором обґрунтовано наявність ризику знищення, приховування або спотворення документів, так як підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у дружніх відносинах з підозрюваним у іншому кримінальному провадженні, який має вплив на медичних працівників кардіологічного відділення КНП «Черкаська обласна лікарня», що свідчить про те що, підозрюваний, перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв'язки для знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування, не вилучено всіх речей і документів.
Очевидним є ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки він вже вчинив злочин на фоні воєнного стану, тому є підстави вважати, що він може продовжити протиправну поведінку. Збереження доступу до ресурсів, зв'язків, в тому числі, із медичними працівниками створює можливості для нових корупційних діянь.
Наявність вищевказаних доведених ризиків, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку про можливість відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та вважає за можливе визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240грн., що зможе дисциплінувати підозрюваного, у разі внесення якої покласти на нього конкретні обов'язки за ст.194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025250310004002 від 03.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто з 02 січня 2026 року по 02 березня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього наступні зобов'язання:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись за межі Черкаського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні,
Копію ухвали слідчого судді вручити, прокурору, підозрюваному та його захиснику негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 06 січня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1