Головуючий у 1 інстанції - Ушенко Л. В.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
22 грудня 2010 року справа №31/36а/5006 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Радіонової О.О.
суддів: Нікуліна О.А., Жаботинської С.В
при секретарі судового засідання Іванченко О. В.
за участю представників від:
позивача: Куліковська В.О., представник за дов. ві.25.12.09р.
Боєнко О.В., представник за дов. від 25.12.09р.
Криштопа Н.Г., представник за дов. від 21.12.10р.
відповідача: Таранов Є.Г., представник за дов. від 06.08.10р.
Шендрик К.О., представник за дов від 31.05.10р.
розглянувши у відкритому судовому Горлівської об'єднаної державної
засіданні апеляційну скаргу податкової інспекції
на постанову Господарського суду Донецької області
від 01 листопада 2010 року
по адміністративній справі № 31/36а/5006
за позовом Відкритого акціонерного товариства
«Донбасенерго»м. Горлівки
до Горлівської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення № 0000072331/3 від 21.01.2004 року,-
Відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»м. Горлівки звернулось до Господарського суду Донецької області суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0000072331/3 від 21 січня 2004 року (том 1, арк. спр. 4-10).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2004 року прийнята позовна заява до розгляду та порушено провадження у справі (том 1, арк. спр. 1).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06 травня 2004 року призначено судово-бухгалтерську експертизу по справі (том 3, арк. спр. 50-51).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29 червня 2005 року поновлено провадження у справі (том 3, арк. спр. 73).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17 серпня 2005 року зупинено провадження у справі та призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу по справі (том 4, арк. спр. 7-8).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28 лютого 2006 року відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (том 4, арк. спр. 22).
Заявою від 14 березня 2006 року позивач змінив позовні вимоги і просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000072331/3 від 21 січня 2004 року про донарахування податку на прибуток у сумі 2 383 590 грн. і застосування штрафної санкції у загальній сумі 1 668 513 грн.
Постановою Господарського суду Донецької області від 01 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення -рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 21 січня 2004 № 0000072331/3 в частині визначення податку на прибуток у сумі 2 263 720 грн. та застосування штрафних санкцій у загальній сумі 1 632 552 грн. В іншій частині позову відмовлено (том 1, арк. спр. 98-101).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що коригування валових витрат або підстав виключення валових витрат Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачає, в результаті дослідження експертом документів частково підтверджені висновки податкового органу про завищення валових витрат, терміни позовної давності по кредиторській заборгованості збігли, але позивач не включив суму заборгованості складу валових доходів, чим знизив їх.
Горлівська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 01 листопада 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права (том 1, арк. спр. 105-109).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підприємство було зобов'язане провести корегування в податковому обліку, що відповідають порядку оподаткування безповоротної фінансової допомоги, а саме при одержанні безповоротної фінансової допомоги її сума включається до складу валових доходів. Не передбачено віднесення до складу валових витрат підприємства витрат, що не понесені підприємством, тобто отриманих безкоштовно.
Також, апелянт зазначає, що застосування положень підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами»при численні фінансових санкцій є правомірними, оскільки цим пунктом передбачене застосування штрафу у випадку «якщо платник податків декларує переоцінені чи недооцінені об'єкти оподаткування, що приводить до заниження податкового зобов'язання в великих розмірах». Платником податків задекларовані недооцінені об'єкти оподатковування і це призвело до заниження податкових зобов'язань.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали заперечення проти апеляційної скарги від 21.12.2010р. № 19-5839 та просили суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:
Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією в 2003 році була проведена документальна перевірка дотримання податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»м. Горлівки за період з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2002 року, за результатами якої складено акт № 86/23-211-2/23343582 від 25 червня 2003 року.
На підставі акту перевірки Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення -рішення від 27 червня 2003 року №0000072331/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 2 710 340 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 2 171 472 грн.
Дане рішення було оскаржено в порядку статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, яке частково скасувало податкове повідомлення -рішення про донарахування податку на прибуток у сумі 330 750 грн. і направлено нове податкове повідомлення -рішення № 0000072331/1 від 02 вересня 2003 року.
Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, яка за результатами адміністративного оскарження частково скасувала рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції і прийняло нове податкове повідомлення - рішення від 21 січня 2004 року № 0000072331/3, яким донараховано податок на прибуток 2 383 590 грн. та штрафна санкція у сумі 1 668 513 грн.
Згідно наданого податковим органом розрахунку сум податку, донарахування здійснено (з урахуванням результатів адміністративного оскарження) в загальній сумі 2383,6 тис. грн., із яких 835,3тис.грн. -в результаті списання кредиторської заборгованості по якій збіг строк позовної давності; 1259,4 тис. грн. по списанню дебіторської заборгованості з простроченим строком позовної давності, що виникла до 01 липня 1997 року та у сумі 214,3 тис.грн. -по списанню кредиторської заборгованості по якій збіг терміном позовної давності з урахуванням дії мораторію; 74,6 тис.грн. -за інші порушення податкового законодавства, при оспорюванні яких позивач не конкретизував підстави позову.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності донарахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 04 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі -Закон №509) та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі -Закон №334).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону №334 до складу валових доходів включаються суми безповоротної допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартість товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Пунктом 1.22 статті 1 Закону №334 визначено, що безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою після закінчення строку позовної давності.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону №334 передбачено, що валові витрати -це сума будь-яких витрат платника податків в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 Закону №334 валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно з підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону №334 та Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 08 липня 1997 року №214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 1997 року №313/217 (який був чинним на час здійснення оподаткування) до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Отже, наведеними нормами передбачена можливість коригування лише тих сум витрат, що не віднесені до складу валових витрат, або тих, що не були враховані у минулих звітних періодах. Інших випадків коригування валових витрат або підстав включення валових витрат Закон не передбачає.
Крім того, пунктом 5.10 статті 5 Закону №334 передбачено застереження, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат крім тих, що зазначені в цьому Законі не дозволяється.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо необхідності коригування валових витрат у даному випадку.
Стосовно донарахування податковим органом податку на прибуток у сумі 1259,4 тис. грн. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.
Згідно висновку експерта (том 4, арк. спр.19) в результаті дослідження експертом документів частково підтверджені висновки податкового органу про завищення валових витрат на суму 150 934,74 грн., відображених в рядку 23 декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2002 року, пов'язаних із списанням дебіторської заборгованості, по операціям, що мали місце до 01 липня 1997 року, що призвело до донарахування податку на прибуток у сумі 45,27 тис.грн.
Вказані порушення позивачем здійснені при списанні дебіторської заборгованості по розрахункам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Красноармійськвугілля», яка позивачем списана в грудні 2001 року в загальній сумі 181 125,29 грн. і яка в розумінні пункту 1.25 статті 1 Закону №334 не була безнадійною.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача в цій частині позову підлягають частковому задоволенню у сумі 1214,13 тис.грн. В частині донарахування податку на прибуток за порушення підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12, пункту 22.1, 22.2 статті 22, підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону №334 слід відмовити.
Стосовно донарахування податку на прибуток за 9 місяців 2002 року у сумі 214,3 тис.грн. судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 78 ЦК УРСР (1963р.), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, в період дії мораторію перебіг строку позовної давності припиняється і таке припинення перебігу терміну позовної давності має місце лише за умови, що мораторій виник або продовжував діяти протягом останніх 6 місяців до закінчення терміну позовної давності, а коли строк позовної давності менше 6 місяців -протягом цього терміну давності (частина 2 статті 78 ЦК УРСР 1963р.).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30 листопада 2001 року Господарським судом Донецької області була порушена справа №33/175б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. 25 грудня 2001 року провадження у справі про банкрутство припинено. 29 квітня 2002 року порушена справа про банкрутство №33/79б і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, 20 травня 2002 року заява кредитора (ДВАТ «Шахта «Трудовська») залишена без розгляду. 21 червня 2002 року знову порушена справа про банкрутство №15/229б, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, 24 грудня 2002 року провадження у справі припинено.
Результатами експертизи не підтверджений висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону №334 при списанні кредиторської заборгованості в період дії мораторію в справі про банкрутство та донарахування податку на прибуток у сумі 214,3тис.грн.
Крім того, за висновком експертизи донарахування податку за порушення, які позивачем не оспорювались по суті, становлять 92,43тис.грн., а не 74,6 тис. грн.
Стосовно штрафних санкцій, визначених позивачу у спірному податковому повідомленні-рішенні у загальній сумі 1 668 513 грн. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на відсутність підстав застосування штрафних санкцій за підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181, нарахованих у розмірі 50% від донарахованої суми податку, що складає 1 191 795 грн. та у сумі 440 757 грн., нарахованої за підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Донецької області від 01 листопада 2010 року у адміністративній справі № 31/36а/5006 - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 01 листопада 2010 року у адміністративній справі № 31/36а/5006 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»м. Горлівки до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення № 0000072331/3 від 21 січня 2004 року -залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 22 грудня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 23 грудня 2010 року.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.А. Нікулін
С.В. Жаботинська