Справа № 487/575/23
Провадження № 1-в/487/132/25
08 грудня 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про зобов'язання органи виконавчої служби розблокувати картки,
24.11.2025 ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, в якій просить зобов'язати органи виконавчої служби розблокувати його картки. В обґрунтування заяви ОСОБА_4 зазначив, що вироком Заводського районного суду м. Миколаєві від 22.02.2024 його засуджено до 5 років позбавлення волі та стягнуто процесуальні витрати , пов'язані із залученням експертів в загальній сумі 18286,64 грн. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 його було звільнено від покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.4 КК України, за епізодами від 23.10.2022, 26.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.20222, 14.11.2022, 11.07.2023, 20.09.2023 у зв'язку з усуненням караності діяння , за яке особа засуджена, та вважати його засудженим вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, лише за двома епізодами від 20.10.2022 та 01.11.2022 до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Питання про стягнення судових витрат в ухвалі Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 не вирішувалось, що, на думку заявника, свідчить про відсутність накладених на нього матеріальних стягнень. 29.10.2025 заявнику було повідомлено про блокування його банківських карток, на рахунку яких знаходились його кошти, посилаючись на виконання вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024. Вважаючи, що вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2022 був змінений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025, у зв'язку з чим блокування його банківських карток є незаконним, заявник просить суд зобов'язати органи виконавчої служби розблокувати його картки.
У судовому засіданні прокурор просила відмовити у задоволені заяви ОСОБА_4 , оскільки у заяві до Центрального районного суду м. Миколаєва він не ставив питання про перегляд процесуальних витрат, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва набрав законної сили та підлягає виконанню.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до переконання про необґрунтованість даної заяви виходячи з наступного.
Вироком Заводського районним судом м. Миколаєва від 22.02.2024 (справа №487/575/23 провадження №1-кс/487/313/24) ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в загальній сумі 18285,64 грн. Копію вказаного вироку вручено під розпис ОСОБА_4 27.02.2024. Вирок набрав законної сили 29.03.2024. Оригінал виконавчого листа по кримінальній справі №487/575/23 провадження №1-кс/487/313/24 відносно ОСОБА_4 про стягнення витрат за проведення експертизи направлений 03.04.2024 до Заводського ВДВС міжрегіонального УМЮ (м. Одеса) - для прийняття до примусового виконання на користь держави.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 частково задоволено заяву ОСОБА_4 про звільнення в порядку ч. 2 ст. 74 КК України від призначеного судом покарання та вирішено: - на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами від 23.10.2022, 26.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022 (за фактом крадіжки на загальну суму 797,33 грн.), 02.11.2022, 11.11.2022, 11.07.2023, 20.09.2023 у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке особа засуджена;
- вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом від 20.10.2022 та епізодом від 01.11.2022 (за фактом крадіжки на загальну суму 8121,50 грн.) до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
З положень статей 33, 407, 436 КПК України вбачається, що рішення (вирок або ухвала) суду першої інстанції може бути скасовано або змінено лише судом апеляційної або касаційної інстанції.
Приймаючи до уваги, що вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024 не переглядався апеляційною та/або касаційною інстанціями, набрав законної сили 29.03.2024, а ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 вирішувалось питання щодо звільнення ОСОБА_4 в порядку ч. 2 ст. 74 КК України від призначеного судом покарання, а питання щодо стягнення процесуальних витрат ОСОБА_4 не ставилось та вирішувалось, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про зобов'язання органи виконавчої служби розблокувати картки.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в порядку і строк передбачений ст. 395 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1