Справа № 947/17790/25
Провадження № 1-кс/947/175/26
05.01.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025160000000494 від 13.05.2025року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бершадь, Вінницької області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, має неповнолітню дитину, фактично працює менеджером «Фор - Рест» ТОВ «ФІРМА», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
якій повідомлено про підозру у вчиненнізлочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
І. Суть клопотання
05 січня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000494 від 13.05.2025року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів, просив застосувати щодо підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на міцні соціальні зв'язки, працевлаштування підозрюваного, компенсації витрат на поховання потерпілого.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
31.12.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.286 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.05.2025, приблизно о 23 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES-BENZ E 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух у темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вул. Наукова, у м. Одесі, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху у протилежних напрямках, зі сторони вул. Купріна в напрямку вул. Люстдорфська дорога, у Київському районі м. Одеси, у смузі свого напрямку руху, з фактичною швидкістю близько 43 км/год.
В той же час, водій ОСОБА_4 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, вкрай уважним не був, не переконався, що прийоми керування транспортним засобом не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров'я цієї особи, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо.
Наближаючись до будинку № 39 вул. Наукова, у м. Одесі, діючи з необережності, будучи неуважним, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, маючи об'єктивну спроможність виявити небезпеку для руху, створив передумови для виникнення і розвитку аварійної ситуації.
У той самий час, на проїзній частині вул. Наукова у м. Одесі перебував пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водій ОСОБА_4 , маючи об'єктивну можливість завчасно виявити на проїзній частині вказаного пішохода, за зміною дорожньої обстановки попереду не стежив, як наслідок, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу аж до зупинки, щоб безпечно проїхати повз пішохода, для якого може бути створена небезпека.
Через неуважність і грубе нехтування вимогами Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_4 , позбавив себе можливості своєчасно зреагувати на небезпечну зміну дорожньої обстановки і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Своїми необережними діями водій ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги пунктів: 1.5.; 1.7., 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху» України, введені в дію з 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - «Правила»).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а саме були виявлені наступні ушкодження:
а) відкрита черепно-мозкова травма: садна і забійна рана голови, вогнищевий крововилив в м?яких тканинах тім?яної ділянки голови справа, вдавлений перелом правої тім?яної кістки, крововилив під м?якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочку;
б) закрита травма грудної клітки і живота: вогнищевий крововилив в м?яких тканинах задньої поверхні грудної клітки зліва, переломи 6,7,8-го правих ребер по задній паховій лінії з крововиливами та розривами пристінкової плеври, переломи 2,3,4,5-го лівих ребер - поміж навколохребетною і лопатковою лініями та 5,6,7,8,9-го лівих ребер поміж середньоключичною і передньою пахвовою лініями, крововилив у коренів обох легенів, забій легенів, неповний розрив грудної частини аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину, навколосерцеву сумку, середостіння та праву і ліву плевральні порожнини (в правій плевральній порожнині 150 мл рідкої крові, в лівій плевральній порожнині 250 мл рідкої крові), розтрощення селезінки, крововиливи під капсулою підшлункової залози, в товщі брижі тонкої і товстої кишок та в жировій капсулі обох нирок, розриви нирок;
в) травма кінцівок: рвана рана зовнішньої поверхні лівого плеча у верхній третині, відкритий багатоуламковий перелом верхньої третини лівої плечової кістки з циркулярним крововиливом в м?яких тканинах лівого плеча у верхній та середній третинах, множинні садна тильної поверхні проксимальних фаланг 2,3,4,5-го пальців лівої кисті, закритий багатоуламковий перелом верхньої третини правої стегнової кістки з крововиливом в м?яких тканинах верхньої третини правого стегна, рвана рана передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки в середній та нижній третинах, відкритий багатоуламковий перелом правих великогомілкової та малогомілкової кісток, закритий багатоуламковий перелом верхньої і середньої третини лівої стегнової кістки з крововиливом в м?яких тканинах верхньої і середньої третини лівого стегна на ділянці розміром у вертикальній площині 15 см.
Перелічені вище ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини автомобіля, що рухався, в момент контакту із тілом пішохода, та дорожне покриття.
Смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної травми голови, тулуба, кінцівок, спричиненої під час дорожньо-транспортної події, у вигляді відкритого перелому кісток черепу і крововиливу під м?якими мозковими оболонками, переломів правих і лівих ребер, розриву грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнини, розтрощення селезінки, а також переломів кісток кінцівок.
Отже, водій ОСОБА_4 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 1.7., 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху» України, гарантовано мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і його фактичні дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 .
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.05.2025, схемою та фототаблицею до нього; протоколами допитів свідків; протоколом проведення слідчого експерименту, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 286 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, зазначений ризик обґрунтовується відсутністю офіційного працевлаштування підозрюваного, що підтвердив підозрюваний у судовому засіданні.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
В той же час, зазначений ризик є мінімальним.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має родину, позитивно характеризується, компенсував витрати на поховання потерпілого, водночас з врахуванням відсутності офіційного працевлаштування, на даній стадії досудового розслідування, недоцільно застосування нецілобового домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Щодо обов'язку не покидати межі Одеської області, то він з врахуванням застосованого запобіжного заходу є недоцільним.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з врахуванням застосованих обов'язків підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025160000000494 від 13.05.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 28 лютого 2026 року включно.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу заборонити підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 28 лютого 2026 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1