Справа № 947/364/26
Провадження № 1-кс/947/174/26
05.01.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тинда, Амурської обл., російської федерації, громадянин України, українець, із вищою освітою, не одружений, без неповнолітних дітей зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді радіотелефоніста радіостанції 1 радіовзводу радіороти другого батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», який рахується з 21.01.2025 як особа, яка самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України
І. Суть клопотання
До Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №120261162480000003 від 03.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК КК України.
Нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та звернув увагу що інші заходи забезпечення кримінального провадження,зокрема, домашній арешт в нічний час доби здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заявлені слідчим ризики, на думку адвоката, відсутні, оскільки підозрюваний має тяжкі хвороби, не має підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 просив визначити розмір застави, зазначив про часткове визнання вини.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
03.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.345 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що 02.01.2026 року о 20 год. 00 хв., поліцейські Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, пройшли цільовий інструктаж перед чергуванням, отримали зброю, спеціальні засоби та заступили на службу по забезпеченню громадського порядку та публічної безпеки в Київському районі м. Одеси, у складі автомобільних патрулів «Океан 101» та «Океан 106».
Далі, приблизно о 20 год. 55 хв., під час несення служби по охороні громадського порядку та публічної безпеки, екіпаж «Океан 106», у складі: інспектора першого взводу першої роти першого батальйону полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_7 , інспектора другого взводу першої роти першого батальйону полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_8 , які відповідно до книги розстановки сил та засобів, перебуваючи у форменому одязі працівників патрульної поліції з нагрудними жетонами несли службу з патрулювання території Київського району м. Одеси на службовому автомобілі «Skoda Rapid» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 » та маркуванням «Патрульна поліція», рухаючись по вул. Люстдорфська дорога виявили транспортний засіб марки «Subaru Forester» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , водій якого порушив правила дорожнього руху, а саме: експлуатував транспортний засіб з несправним зовнішнім світловим приладом в темну пору доби.
Надалі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», екіпажем «Океан 106», було прийнято рішення про зупинення, вищезазначеного транспортного засобу, для чого були ввімкнені проблискові маячки синього та червоного кольору та спеціальні звукові сигнали.
Водій транспортного засобу не реагував на законні вимоги поліцейських, не зупинявся, та продовжував рух.
В подальшому вказаний транспортний засіб здійснив наїзд на паркан за адресою: м. Одеса, вул. Китобійна, 50-А, та зупинився.
Після, чого співробітники поліції на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», висунули законну вимогу вийти із транспортного засобу водієві, та 2 пасажирам, та надати документи, які встановлюють їх особистість.
При перевірці документів було встановлено, що водієм транспортного засобу є - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а пасажирами: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Для збільшення переважної кількості поліцейських на місце викликано екіпаж патрульної поліції «Океан 101» у складі: інспектора другого взводу першої роти першого батальйону УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_11 та інспектора першого взводу першої роти першого батальйону УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_12 .
Далі, співробітники Управління патрульної поліції в Одеській області у складі екіпажу «Океан 101» та «Океан 106» виконуючи свої службові обов'язки відповідно до:
- ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» назвали свої прізвища, посади, спеціальні звання пред'явивши при цьому свої службові посвідчення.
-п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» - вжили заходи з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень;
- п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» - поліція має право використовувати такі превентивні заходи, як перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд;
- п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» - поліцейський має право провести перевірку документів особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- ч. 1 ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» - поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням поліцейським візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі.
При перевірці анкетних даних водія, та пасажирів за допомогою інформаційної - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується, як особа, яка самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 .
Після чого у ОСОБА_4 , виник раптовий злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень інспектору другого взводу першої роти першого батальйону УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_11 , який знаходився навпроти нього, та у відповідності до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є співробітником правоохоронного органу.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , 02.01.2025 о 21 годині 06 хвилини перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Китобійна, 50-А, тримаючи у лівій руці заздалегідь підготовлений ним, для заподіяння тілесних ушкоджень балончик із засобом для захисту сльозоточивої та дратівливої дії (Перець 1Б), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, та бажаючи їх настання, порушуючи суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність правоохоронних органів, їх авторитет та життя і здоров'я правоохоронця, з мотивів явної неповаги до авторитету органів державної влади та правоохоронної діяльності в цілому, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 є працівником патрульної поліції, а саме: інспектором УПП в Одеській області ДПП, який перебуває при виконанні службових обов'язків, направив у бік його обличчя сопло вищезазначеного балона, та розпилив його вміст в очі ОСОБА_11 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон'юнктиви, повік, склери, рогівки 1 -го ступеню.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-оглядом місця події від 02.01.2026 року, який проводився за адресою: м. Одеса, вул. Китобійна, 50-А;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 02.01.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 02.01.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 02.11.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 02.11.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.11.2026;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 345 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Підозрюваний розлучений, не має неповнолітних дітей, на даний час не перебуває за місцем проходження військової служби.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
ОСОБА_4 може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
При цьому слідчий суддя враховує, що наразі стосовно нього розглядається обвинувальний акт в іншому провадженні за обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні онетяжкого злочину, визначається у межах до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину, високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 19 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися з потерпілим, свідками, які визначені слідчим або прокурором;
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 лютого 2026 року включно.
Визначити розмір застави - 19 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 63 232 (шістдесят три тисячі двісті тридцять дві) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 27 лютого 2026 року включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися з потерпілим, свідками, які визначені слідчим або прокурором;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1