466/8212/25 2/441/180/2026
05.01.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - Ференц О.І.
за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
І. Стислий виклад обставин справи:
03.09.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») - Поляков О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних позивач посилається на те, що 06.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем укладено кредитний договір № 851773061 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого було надано кредит у розмірі 6800 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 243 від 08.08.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 851773061 від 06.06.2023. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 33293 грн. 72 коп., яка складається з: 6800 грн заборгованість по кредиту; 26493 грн. 72 коп. заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Оскільки заборгованість досі не погашена, то ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з цим позовом.
ІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 05.09.2025 року справу передано для розгляду за підсудністю у Городоцький районний суд Львівської області, куди справа надійшла 17.10.2025 року.
20.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. Позиція учасників справи:
Представник позивача у позовній заяві наголосив, що у разі неявки представника позивача просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, 03.11.2025 року від неї надійшов відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. У матеріалах справи відсутні докази безперервного та правомірного ланцюга переходу прав від первісного кредитора то ТОВ «Таліон Плюс», у договорі не міститься положень, які б прямо дозволяли подальше відступлення вимоги, а жоден документ не підтверджує передачу саме кредитної справи ОСОБА_1 . Крім того вона не отримувала від жодної особи повідомлення про заміну кредитора, що згідно вимог ст.516 ЦК України є обов'язковою умовою для виникнення прав нової сторони у зобов'язанні. Кредитний договір, на який посилається представник позивача, передбачає надмірно високі процентні ставки, що свідчить про кабальність умов, що суперечить ч.2 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач не довів, що зазначені умови були економічно обґрунтованими та узгодженими з позичальником у спосіб, що гарантує інформовану згоду. У розрахунку заборгованості відсутня розшифровка періодів нарахування, дата фактичного отримання коштів, вказівка на розмір та вид процентної ставки у кожному періоді, алгоритм розподілу платежів між тілом кредиту та процентами. Розрахунок містить абсурдно високу суму процентів - понад 27000 при кредиті 6800 грн., що є порушенням принципів справедливості та співмірності. Будь які попередні проценти в сумі 10877 грн. 24 коп. є недоведеними та не підлягають стягненню, а ставка в 1000 % має каральний характер та підлягає зменшенню відповідно до ст.551 ЦК України. Також позивач не надав доказів фактичного перерахування коштів відповідачі, відтак сам факт виникнення грошового зобов'язання є недоведеним. Вона перебуває у складних життєвих обставинах - чоловік загинув під час виконання бойових завдань у зоні проведенні бойових дій, вона залишилася без підтримки, має на утриманні родину та перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі. З огляду на це нарахування надмірних процентів і штрафних санкцій, що значно перевищують суму основного боргу, є несправедливими, несумірними та порушують принципи гуманності, закріплені у ст.3 Конституції України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю або врахувати її контррозрахунки та зменшити суму стягнення до розумного рівня. Судові витрати просить покласти на позивача.
05.11.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якому вказав наступне. Як вбачається з матеріалів справи, нарахування відсотків ОСОБА_1 за користування кредитом здійснювалося за період з 06.06.2023 до 29.10.2023, тобто поза межами несення її чоловіком військової служби ( ОСОБА_2 вступив до лав ЗСУ 30.03.2024 року). Відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору, а отже підтверджує невиконання взятих на себе зобов'язань. На підтвердження перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів відповідачці надано платіжне доручення. Між тим вказують, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не є банківською установою та не надає фінансових платіжних послуг, а отже не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів. Товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансової послуги із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав у заявці на отримання кредитних коштів, для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача та надав довідку та письмові пояснення первісного кредитора про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - позивач довів факт отримання відповідачем коштів, а отже зобов'язання останньої за кредитним договором. Щодо переходу прав вимоги вказав, що копія Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», долучена до позовної заяви, як і ряд додаткових угод, якими продовжувався строк дії договору до 31.12.2024 року. Згідно умов цього договору (п.4.1) право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. 08.08.2023 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 243 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17677 грн. 24 коп. Право вимоги перейшло до відповідача 08.08.2023, тобто після укладення кредитного договору, а не в момент підписання договору факторингу, як помилково вважає відповідач. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у Реєстрах прав вимоги, зокрема і до ОСОБА_1 на загальну суму 33293 грн. 72 коп. Відповідно до п.5.3.3 Договору фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого до позивача з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2 переходить право грошової вимоги до останніх. Згідно Витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 33293.72 грн., підтвердженням чого є Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором. Згідно вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно. Зазначений обов'язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. Таким чином позивач не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про заміну сторони кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Надані позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до договорів факторингу підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також в них зазначена уся важлива інформація, а саме номер реєстру, номер договору, дата договору, сума заборгованості та реквізити сторін. З приводу нарахування відсотків вказує, що згідно умов договору його невід'ємною частиною є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Позичальник підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язана неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця. ОСОБА_1 особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Згідно п.8.3.1 Договору за період від дати видачі кредиту до 02.07.2023 року проценти нараховуються за процентною ставкою 700.80 % річних, що на день укладення Договору становить 1.92 % від суми кредиту за кожен день користування ним. Згідно п.8.4 Договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087.70 % річних, що на день укладення договору становить 2.98 % в день від залишку суми кредиту, що знаходиться у позичальника. 05.07.2023 відповідачем здійснено частковий платіж у розмірі 15 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, що доводить її усвідомленість щодо укладення договору та існування заборгованості за ним. 08.08.2023 відбулося відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором, а 27.05.2024 право вимоги до боржника перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». При цьому ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань на кредитним договором. Відповідач не відмовлялася від отримання кредиту, дала свою згоду на укладення договору, якої не відкликала, не зверталася за додатковими роз'ясненнями положень договору, відтак кредитний договір є правомірним і підлягає виконанню.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 06.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 851773061 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 6800 грн, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Пунктом 7.1 встановлено, що рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 02.07.2023, а саме протягом 26 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. При цьому основна сума Кредиту повертається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення, проценти за користування Кредитом виплачуються в кінці Дисконтного періоду, а у разі користування Кредитом понад встановлений строк Дисконтного періоду, кожного дня користування Кредитом.
Згідно п.7.2 Договору в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Пунктом 7.3 Договору встановлено, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 06.07.2028.
Згідно Р.8 Договору за період від дати видачі кредиту до 02.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 700,80 (сімсот нуль цілих вісім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,92 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 02.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 701,63 (сімсот одна цілих шістдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,92 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
На підтвердження факту отримання відповідачем коштів за вказаним кредитним договором у сумі, зазначеній в позовній заяві, позивач надав копію платіжного доручення від № 6ffba01a-6279-44f0-af93-5d9ea44c75c7 від 06.06.2023 на суму 6800 грн. Факт перерахування коштів ОСОБА_1 за кредитним договором підтверджується також випискою по її рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 851773061 від 06.06.2023, проведеним ТОВ «Таліон Плюс», станом на 27.05.2024 заборгованість відповідача за цим договором складає 33293 грн. 72 коп., з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 6800 грн; прострочена заборгованість за процентами 26493 грн. 72 коп.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату та на умовах, визначених договором.
Згідно із пунктом 2.1 вказаного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Пунктом 1.3 договору факторингу визначено, що під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 закінчується 28 листопада 2019 року (пункт 8.2 договору).
28.11.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу від 28.11.2018 року №28/1118-01, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, 31.12.2020 року сторони уклади додаткову угоду № 26, за умовами якої виклали в новій редакції Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року і встановили строк дії договору до 31.12.2021, 31.12.2021 року сторони уклади додаткову угоду №27, за умовами якої строк дії договору закінчується 31.12.2022 року, 31.12.2022 сторони уклади додаткову угоду № 31, за умовами якої строк дії договору закінчується 31.12.2023, 31.12.2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 32, за умовами якої строк дії договору факторингу закінчується 23.12.2024 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги від 08.08.2023 № 243 до договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 17677 грн. 24 коп.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату та на умовах, визначених договором.
Відповідно до Реєстру прав вимоги від 27.05.2024 року №1 до договору факторингу від 27.05.2024 № 27/0524-01 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на суму 33293 грн. 72 коп.
08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК « ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК « ЕЙС» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «ФК « ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Відповідно до Реєстру божників б/н від 08.07.2025 року до договору факторингу 08/07/25-Е до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 33293,72 грн.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону м України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідач в свою чергу, всупереч умовам кредитного договору № 851773061, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов'язку по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка складається з заборгованості по кредиту та заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, підлягають задоволенню. При цьому суд зауважує, що за умовами кредитного договору № 851773061 від 06.06.2023 року кредит був наданий строком до 06.07.2028 року, відповідно відсотки за користування кредитом було обраховані в межах періоду кредитування, чим пояснюється збільшення суми заборгованості під час переходу права вимоги від одних кредиторів до наступних. Також суд не знаходить підстав для зменшення суми відсотків за користування кредитом, оскільки встановлена в паспорті споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 10194.56 грн. обчислена репрезентативно і базується на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Як зазначено у паспорті споживчого кредиту, враховуючи, що на момент ознайомлення споживача з паспортом споживчого кредиту не можливо визначити модель поведінки споживача по отриманню та поверненню кредитних коштів в рамках кредитного ліміту по кредитній лінії, загальні витрати за кредитом / орієнтовна загальна вартість кредиту / реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання кредитної лінії, з припущення надання суми кредиту в розмірі 6800.00 грн на 26 календарних днів зі сплатою процентів за ставкою 700,80 % річних.
Суд вважає необґрунтованими покликання відповідача на те, що матеріалами справи не доведено факту передачі права вимоги від первісного кредитора до позивача, оскільки в матеріалах справи містяться усі три договори факторингу і Витяги з реєстрів боржників, форма та зміст яких повністю відповідають Додаткам до Договорів факторингу, якими підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором № 851773061від 06.06.2023 року до ТОВ «ФК «Ейс» на суму 33293.72 грн. Також у договорах факторингу містяться положення про те, що фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. З огляду на наведене суд доходить висновку, що позивачем доведено належними і допустимими доказами факт переходу права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 851773061 від 06.06.2023 року до ТОВ «ФК «Ейс», а отже і право останнього на звернення до суду із цим позовом.
З приводу заперечення відповідача в тій частині, що їй не пред'являлася вимога ні фактором, ні позивачем про необхідність сплати коштів, а відтак з урахуванням вимог ст.517 ЦК України вона має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, слід вказати, що згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору….неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Однак ОСОБА_1 з моменту отримання кредиту у 2023 році не погасила в повному обсязі забоогованості, яка виникла, ні перед первісним кредитором, ні перед наступними кредиторами, які набули право вимоги до неї за Договором кредитної лінії № 851773061.
Не знаходить суд і підстав для зменшення нарахованих відповідачу відсотків за користування кредитом, оскільки звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК Ейс» надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем, розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Доводи відповідача про те, що встановлений первісним кредитором розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №623/2936/19.
Так, з вищевказаних документів вбачається, що позичальника повідомлено, що у разі надання позичальнику кредиту останній за договором зобов'язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомилась та без будь-яких заперечень підписала. Крім того, позичальника повідомлено, що до 02.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 700,80 (сімсот нуль цілих вісім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,92 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 02.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 701,63 (сімсот одна цілих шістдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,92 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Таким чином, позичальника повідомлено про загальні витрати, які будуть понесені нею у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які вона зобов'язана буде повернути позичальникові разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою у кредит.
На момент укладення Договору про надання фінансових послуг ОСОБА_1 не зверталася до первісного кредитора із заявою про надання роз'яснень незрозумілих їй умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася зі всіма умовами такого договору.
Факт перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджується копією платіжного доручення від № 6ffba01a-6279-44f0-af93-5d9ea44c75c7 від 06.06.2023 на суму 6800 грн. та листом-відповіддю АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/14121-БТ від 06.11.2025 року (а.с.55-56).
V. Розподіл Судових витрат:
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених витрат представником позивача - адвокатом Тараненком А.І. надано: договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/25-01 та додаткову угоду № 25770730189 до нього, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 року, згідно з яким розмір послуг за надання правничої допомоги у цій справі становить 7000 гривень.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що виходячи із критеріїв реальності, розумності, пропорційності, враховуючи заяву представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з огляду на важке матеріальне становище ОСОБА_1 , наявні підстави для часткового задоволення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу шляхом стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» 4000 гривень витрат на правничу допомогу.
Витрати у зв'язку із отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн., про стягнення яких просить позивач, є значно завищеним та неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг.
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258,259,263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позові вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090 місто Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а) заборгованість за кредитним договором № 851773061 від 06.06.2023 у сумі 33293 (тридцять три тисячі двісті дев'яносто три) гривні 72 копійки, 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090 місто Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а.
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ференц О.І.