21 грудня 2010 р. Справа № 2а-8939/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Шевченка Д.О., Кенди Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сумському районі про скасування вимоги ,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Сумському районі (далі по тексту -відповідач, УПФУ в Сумському районі ) про визнання скасування вимоги про сплату боргу № Ф 254 від 08.11.2010 р., якою позивачу нараховано суму недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 134грн. 82коп.
Свій позов позивач мотивує тим, що вищевказана вимога не відповідає чинному законодавству оскільки Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»набрав чинності лише 17.07.2010 р., а отже, з цього моменту підлягає застосуванню. З огляду на дану позицію, позивач вважає, що зобов'язаний сплатити страхові внески до пенсійного фонду лише за 15 діб липня місяця 2010 року, тобто з 17 по 31 липня.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача виступали проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву (а.с.20-21), а також зазначили, що згідно із законодавством мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, то і сплата страхових внесків за липень 2010 року має здійснюватись у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Заслухавши позивача, повноважних представників відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, 11.07.2006 року зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 (а.с. 6). Перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01 січня 2010 року НОМЕР_2 (а.с. 7).
08.11.2010 року за № 196 посадовими особами УПФУ в Сумському районі був складений розрахунок сум, які підлягають сплаті за ІІІ квартал 2010 року з урахуванням частини сум єдиного податку до Пенсійного фонду ФОП ОСОБА_1 (а.с. 11-12).
Даним розрахунком позивачеві було донараховано страхових внесків на суму 134,82 грн.
На підставі розрахунку відповідачем була сформована вимога про сплату боргу від 08 листопада 2010 року № Ф 254 (а.с. 254).
На переконання суду, дана вимога не відповідає ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на наступне.
Між сторонами склалися правові відносини, які регулюються, зокрема, нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так підпунктом 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Зазначена норма була викладена в наведеній редакції відповідно до Закону «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 17.10.2010 року та підлягає застосуванню саме з цієї дати, оскільки відповідно до стаття 58 конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Розрахунок страхових внесків до пенсійного фонду України, які має сплачувати позивач мають проводитись наступним чином.
Ставка єдиного податку, встановлена для Позивача складає 80,00грн., що підтверджується, зокрема, розрахунком УПФУ в Сумському районі (а.с. 12).
Частка єдиного податку, яка згідно Закону України «Про внесення змін до Декрету Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності»перераховується органами Державного казначейства України на рахунок Пенсійного фонду, складає 42%.
Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на відповідний період - з липня 2010р. = 888грн. (згідно Закону України від 20.10.2009p.№1646-VI).
Ставка пенсійних внесків - 33,2% (п.4.7 Інструкції від 19.12.2003р.).
Відповідно до п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, на розмір страхового внеску, що складає для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно 33,2%
Таким чином, розмір мінімального страхового внеску в липні становить:
888,00грн. х 33,2 : 100 = 294,82грн.,
Сума внесків, які надходять до пенсійного фонду у складі єдиного податку становить: 80,00грн. х 42 :100 = 33,6грн.
Сума, що підлягає доплаті кожного місяця: 294,82грн. -33,6 грн.=261,22грн.
Отже, сума, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду позивачем кожного місяця складає 261,22грн.
Однак, оскільки Закон «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»набрав чинності лише 17 липня 2010 року, то сума страхового внеску Позивача за липень 2010 року має бути обрахована наступним чином:
1. 261,22грн.: 31 день = 8,43грн. за кожен день.
2. В липні вищезазначений закон діяв з 17 по 31 липня, тобто 15діб, таким чином сума внеску за липень 2010року має складати 126,50грн.(15х8,43 = 126,45 грн.).
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, базовим звітним періодом є квартал.
Таким чином, сума страхового внеску, що підлягає сплаті позивачем за базовий період дорівнює 648,84 грн. ( 126,40грн. + 261,22грн. + 261,22грн= 648,84грн.). Ця сума повністю та у належні строки була сплачена Позивачем, що підтверджується квитанціями, що наявні в матеріалах справи (а.с. 8-9).
В той же час суд не може прийняти до уваги твердження відповідача про те, що згідно із законодавством мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, то і сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, оскільки дана позиція суперечить положенням ст. 58 Конституції України, на чому наголошувалось вище.
Щодо вимог позивача про стягнення з УПФУ в Сумському районі витрат на оплату послуг юриста у розмірі 500 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Частиною другою наведеної норми передбачено,що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
В даний час відсутній відповідний Закон, проте зазначені правовідносини врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Відповідно до вимог зазначеної Постанови компенсація витрат за надання правової допомоги не має перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Позивачем не було надано суду обґрунтованого розрахунку витрат на правову допомогу виходячи з вимог ПКМ України від 27 квітня 2006 р. N 590, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень, в даному випадку вимога №Ф 254 від 08.11.2010 р. управління Пенсійного фонду України Сумському районі, була винесена без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України та з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Конституції України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 18, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сумському районі про скасування вимоги -задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України у Сумському районі від 08.11.2010 року № Ф 254.
За рахунок Державного бюджету відшкодувати позивачеві сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 24.12.2010 р.