23 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-5470/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Шевчика В.П. ,
представника відповідача - Москаленка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
02 листопада 2010 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" (далі - СТОВ "Лукім'я", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000202301 від 09.08.2010 р. та №0000212301 від 09.08.2010 р.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що накладення податковим органом на нього адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за перебігом одного року з дня вчинення такого порушення згідно приписів ст. 250 Господарського кодексу України є неправомірним.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечуючи проти позову, посилався на те, що податковим органом обґрунтовано й правомірно встановлені порушення, які зафіксовані в акті перевірки. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212301 від 09.08.2010 р. на суму 8 820,00 грн. та №0000212301 від 09.08.2010 р. на суму 5 621,81 грн. прийняті в межах та у спосіб передбачений законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Стосовно пропуску строків, представник відповідача зазначив, що дія ст. 250 Господарського кодексу України не поширюється на правовідносини при застосуванні податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм податкового законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у серпні 2010 року на підставі направлення від 24.05.2010 р. №651 співробітниками Лубенської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку СТОВ "Лукім'я" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2010 р.
Перевіркою встановлені порушення суб'єктом господарювання, крім іншого:
- п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 1 764,00 грн.;
- п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, а саме: відсутність додання до авансових звітів відповідних розрахункових документів (фіскальних касових чеків, корінців прибуткових касових ордерів), які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів у двох випадках на загальну суму 5 621,81 грн.
За результатами перевірки складено акт 2342/23-03772985 від 02.08.2010 р., на підставі якого Оржицьким відділенням Лубенської ОДПІ були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212301 від 09.08.2010 р. на суму 8820,00 грн. та №0000212301 від 09.08.2010 р. на суму 5 621,81 грн.
В ході адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.08.2010 р. №0000212301 та №0000212301 Державна податкова адміністрація в Полтавській області залишила скаргу позивача - без задоволення, а рішення - без змін.
Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача, суд приходить до висновку про неправомірність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з наступного.
Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР) регулює питання здійснення контролю за дотриманням порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п.1 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Статтею 9 Закону №265/95-ВР передбачено випадки коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.
Як зафіксовано в пункті 3.7.2. Акту 2342/23-03772985 від 02.08.2010 р. перевіркою правильності проведення розрахункових операцій встановлено проведення розрахунків через касу підприємства за товари, послуги не власного виробництва на суму 1 764,00 грн. Дані розрахункові операції не проведені на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а саме: згідно прибуткових касових ордерів від 15.09.2008 р. на суму 954,00 грн. за олію соняшникову в кількості 106 літрів, від 11.02.2009 р. на суму 500,00 грн. за шифер та від 03.04.2009 р. на суму 310,00 грн. за шифер.
Штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 820,00 грн. застосовані до СТОВ "Лукім'я" на підставі п.11 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Крім зазначеного, перевіряючими встановлено порушення суб'єктом господарювання п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, через відсутність в авансових звітах відповідних розрахункових документів (фіскальних касових чеків, корінців прибуткових касових ордерів), якими б підтверджувались факти сплати покупцями готівкових коштів у двох випадках на загальну суму 5621,81 грн. (в авансовому звіті №678 від 11.09.2008 р. відсутній товарний чек №163 від 10.09.2008 р. на суму 3 850,78 грн., виданий ТОВ "Гранбудпостач"; в авансовому звіті №б/н від 12.08.2008 р. відсутній рахунок №46 від 12.08.2008 р. на суму 1 771,03 грн., виданий ТОВ "Гранбудпостач").
За вказане порушення до СТОВ "Лукім'я" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 621,81 грн. на підставі п.11 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно з Указом Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у розмірі фактично сплаченої суми коштів.
Стосовно правомірності оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.
Передбачені статтею 17 Закону №265/95-ВР та Указом Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 фінансові санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими, застосування яких врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України (статті 238 - 250).
Так, відповідно до ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 ГК України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (ч.2 ст. 238 ГК України).
В той же час статтею 250 Господарського кодексу України встановлені обмеження строків застосування таких санкцій, оскільки згідно з приписами даної норми адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Закон №265/95-ВР таких випадків не передбачає.
Зважаючи на те, що застосування контролюючим органом у 2010 році до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій за правопорушення, вчинені останнім протягом 2008-2009 років, відбулося по за межами строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, позовні вимоги СТОВ "Лукім'я" слід визнати обґрунтованими.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.08.2010 р. №0000202301 та №0000212301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2010 року.
Суддя Є.Б. Супрун