8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"05" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4548/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Національної служби здоров'я України (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 19)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр охорони здоров'я 911" (61026, Харківська обл., смт. Кулиничі, вул. Сьомої Гвардійської армії, буд. 14)
про стягнення 28885,85 грн.
Позивач, Національна служба здоров'я України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр охорони здоров'я 911" про стягнення 28885,85 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1142-E124-P000 від 25.01.2024 за пакетом "Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям" в частині надання медичних послуг на суму 28885,85 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз'яснено, що у разі невиконання зазначеної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
31.12.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №30617), яка сформована в системі "Електронний суд" 30.12.2025, в якій позивач зазначає, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 у справі №922/4548/25, усунуті у повному обсязі. Відтак, просить суд відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду.
Дослідивши вище вказану заяву разом із доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Відповідно до імперативних приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ухвала Господарського суду Харківської області про залишення позовної заяви без руху від 22.12.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Окрім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 11.08.2020 по справі №404/4551/19, оприлюднення рішення не скасовує обов'язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку.
Так, відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частинами 5, 6 статті 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про ухвалення судового рішення шляхом його направлення в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21.
З огляду на вказане, копія ухвали Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 була скерована в електронній формі до Електронного кабінету позивача та його представника, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до Електронного кабінету з датою доставки - 22.12.2025.
Враховуючи наведене, судом дотримано вимоги законодавства в частині оприлюднення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень означеної ухвали суду та направлено до Електронного кабінету позивача та його представника копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, що свідчить про вжиття заходів для повноцінної реалізації позивачем права на ознайомлення зі змістом вказаної ухвали суду та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви в межах встановленого процесуального строку.
Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Слід зазначити, що процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках. З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Отже, під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Положеннями частини 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Пунктом 4 статті 116 ГПК України передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відтак, враховуючи, що закінчення встановленого ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви припадає на вихідний день, останнім днем процесуального строку є перший після нього робочий день, а саме 29.12.2025 (понеділок).
Натомість як зазначено вище, 31.12.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №30617), яка сформована в системі "Електронний суд" 30.12.2025. Тобто, заяву про усунення недоліків позовної заяви було подано до суду з пропуском встановленого ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 строку.
Водночас питання поновлення процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Варто зазначити, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, процесуальною пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення кожного із процесуальних строків.
Втім, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення процесуального строку. Тобто, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього важливо вчинити процесуальну дію та заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, одночасного подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 04.04.2022 по справі 911/2257/20.
Однак звертаючись до суду із заявою про усунення недоліків після закінчення встановленого строку для вчинення процесуальної дії, позивачем не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, не обґрунтовуються причини пропуску процесуального строку та не подаються докази, які підтверджують поважність причин такого пропуску.
Слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Приписами ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Отже, прийняття до розгляду вищевказаної заяви, поданої з пропущенням встановленого процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви без реалізації імперативно визначеного обов'язку сторони на подання заяви про його поновлення, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об'єктивності та неупередженості суду при дотриманні норм процесуального права, що є неприпустимим.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
З огляду на викладене, а також враховуючи подання заяви про усунення недоліків позовної заяви після закінчення встановленого процесуального строку без відповідного клопотання про його поновлення, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
З огляду на наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, не може вважатися обмеженням доступу до суду.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що свідчить про відсутність перешкод позивачу у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Національної служби здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр охорони здоров'я 911" про стягнення 28885,85 грн. разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 05.01.2026 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).