65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5371/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№2-2075/25 від 31.12.2025) подану по справі №916/5371/25,
за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н) в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (67832, Одеська область, Одеський район, селище Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1-а; ЄДРПОУ 04379410);
до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Парусна, буд. 11; ЄДРПОУ 34815365)
про стягнення 1 585 949,06 грн,
Суть спору: 31.12.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5515/25) Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання, у розмірі 1 585 949,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області в розмірі 1 356 451,82 грн, за будівництво багатоквартирних 4-х поверхових житлових будинків з мансардою - секції Е1, Е2 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Новоселів, 1, у зв'язку з чим прокурором нараховано на дану суму 3 % річних у розмірі 45 671,88 грн та інфляційні витрати в розмірі 183 825,36 грн.
Також 31.12.2025 прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову (вх.№2-2075/25), в якій прокурор просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Гарантія Успіху» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОК «ЖБТ «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 585 949,06 грн;
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» у межах ціни позову 1 585 949,06 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор вказує, що предметом вказаного позову є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів пайової участі, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання, у розмірі 55 828,72 грн, у зв'язку із будівництвом у зв'язку з будівництвом багатоквартирних 4-х поверхових житлових будинків з мансардою - секції Е1, Е2 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Новоселів, 1.
Прокурор звертає увагу суду на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача в даному випадку у межах заявлених позовних вимог (1 585 949,06 гривень) не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна) і не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Прокурор стверджує, що у випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
При цьому, на думку прокурора, обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Як вказує прокурор, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру ОК «ЖБТ «ГАРАНТІЯ УСПІХУ», станом на 30.12.2025, зареєстровано, в процесі припинення не перебуває, за таких обставин вбачається, що товариство продовжує вести господарську діяльність, витрачаючи кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.
Таким чином прокурор вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОК «ЖБТ «ГАРАНТІЯ УСПІХУ», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останньому, у межах суми позову 1 585 949,06 гривень є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь Великодолинської об'єднаної територіальної громади в особі позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Крім того прокурор зазначає, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення Відповідачу будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Розглянувши заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№2-2075/25 від 31.12.2025), господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Статтею 136 ГПК України встановлено, що за заявою учасника справи господарський суд має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом:
1) наявності спору між сторонами;
2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами;
4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 відзначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, зроблено висновок, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Так предметом спору в даній справі є вимога про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» безпідставно збережених коштів пайової участі в розмірі 1 356 451,82 грн, 3 % річних 45 671,88 грн та інфляційні витрати в розмірі 183 825,36 грн, до місцевого бюджету Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області.
Відтак виконання в майбутньому судового рішення у даній справі за позовом про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.
Позивачем заявлено про вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти та на нерухоме відповідача, в межах суми позову.
Суд зазначає, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі №922/3528/23, від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.
У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21 викладена правова позиція відповідно до якої, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
У постанові Верховного Суду від 06.08.2025 у справі №759/22148/24 зазначається, що накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог не створює подвійного забезпечення позову і дисбалансу інтересів сторін.
Таким чином суд вважає, що заява Керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову по справі №916/5371/25 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно із п. 5 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Отже, судове рішення повинно містити резолютивну частину, в якій було б чітко, без будь якої невизначеності або непорозуміння, викладено рішення, обов'язки чи накази, ухвалені судом. Нечітке рішення, яке можна тлумачити по різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Європейський суд з прав людини, у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Також відповідно до пунктів 53-54 зазначеного Висновку, будь-який присуд, що міститься в судовому рішенні або виданий на його підставі, повинен бути викладений зрозумілою й недвозначною мовою так, щоб його можна було ввести в дію або, коли йдеться про судовий наказ, виконати чи здійснити встановлену виплату. Згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, закріплене в статті 6 Конвенції, означає не тільки те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Дійсно, Конвенція передбачає не теоретичний захист прав людини, а має на меті гарантувати максимальну практичну ефективність цього захисту.
Як вже було зазначено, згідно з висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Однак в зазначеній справі Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги, виклала резолютивну частину такими чином, що заходи забезпечення позову були вжиті шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належить відповідачу, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить відповідачу, у межах суми позову.
Щодо накладення арешту на нерухоме майно Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ», суд вважає за доцільне викласти формулювання, наведене в прохальній частині заяви у відповідність до постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
При цьому, суд зауважує, що відображення такого формулювання заходу забезпечення, сприятиме його належному виконанню та не змінює суті заявлених заходів забезпечення позову.
Також суд вказує, що відповідач не обмежений в праві звернутися до суду із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову у разі, якщо на його рахунках перебуває сума коштів у розмірі, передбаченому в ухвалі про забезпечення позову, або вартість нерухомого майна (його частини) перевищує розмір накладеного арешту у порядку, передбаченому ст. 145 ГПК України. Крім того, заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права володіти та користуватися належним йому майном, з огляду на положення ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України.
Окремо суд зазначає, що положенням ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачається можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву Керівника Чорноморської окружноі? прокуратури про забезпечення (вх.№2-2075/25 від 31.12.2025) про забезпечення позову по справі №916/5371/25 задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову по справі №916/5371/25, шляхом накладення арешту на грошові кошти що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Парусна, буд. 11; ЄДРПОУ 34815365), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, а також накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» у межах суми позову 1 585 949,06 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Стягувачем за цією ухвалою є Керівник Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н).
Боржником за цією ухвалою є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство «ГАРАНТІЯ УСПІХУ» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Парусна, буд. 11; ЄДРПОУ 34815365).
Ухвала суду набирає законної сили 02.01.2026 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна