02 січня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/2197/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 19278/25 від 30.12.2025 р.) Селянського (фермерського) господарства «Волощакевич» (57063, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Широколанівка, вул. Центральна, буд. 12; код ЄДРПОУ 31853167) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 62А; код ЄДРПОУ 08029523) про визнання укладеними додаткових угод до договорів про спільний обробіток землі, -
Селянське (фермерське) господарство «Волощакевич» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва про визнання укладеними додаткових угод до договорів про спільний обробіток землі в редакції позивача.
В обґрунтування позову заявник зазначає, що між Селянським (фермерським) господарством «Волощакевич» та КЕВ міста Миколаїв, було укладено договори про спільний обробіток землі від 06.07.2016 №538 та від 29.07.2016 №9 з терміном дії до 31.12.2025 кожен. Як стверджує позивач, маючи всі необхідні погодження, ним у серпні-листопаді 2025 року було засіяно земельні ділянки площею 2810,85 та 1467,81 га насінням озимого ріпаку та озимої пшениці. Таким чином, як вказує позивач, на момент закінчення дії вищевказаного договору земельна ділянка залишається засіяною позивачем озимими культурами, у 2026 році виникне потреба у зборі врожаю з зазначених посівів та правова невизначеність щодо порядку обробки, збору та розподілу такого врожаю. Позивач зазначає, що з метою врегулювання вищевказаної правової невизначеності позивач звернувся до відповідача листом від 18.12.2025 року №б/н із пропозицією укладення додаткові угоди до договору №538 та №9 якими, передбачено право сторони-2 зібрати врожай озимої пшениці, засіяної у 2025 році, а також проводити сільськогосподарські роботи з підживлення, оприскування, протравки, прополювання, дератизації таких посівів. Однак, як вказує позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв листом від 19.12.2025 №5471 безпідставно відмовив в підписанні додаткових угод до зазначених договорів, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи (вх. № 19278/25 від 30.12.2025 р.), суд зазначає наступне.
Так, приписами ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак, на думку суду, спірні договори жодним чином не пов'язані між собою, оскільки вказані договори, які були укладені у різний час, мають різний предмет регулювання, не пов'язані між особою жодним чином.
При цьому слід зазначити, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Разом з тим дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
В свою чергу заявлені вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об'єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Відтак, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві вимоги до одного відповідача, за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
До того ж за вказаним приписами ГПК України позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об'єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.
Разом з тим, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Наразі господарський суд зазначає, що правовідносини за кожним зі спірних договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав та обов'язків. Встановлення обставин щодо виконання кожного договору і наявності підстав щодо укладення спірних додаткових угод засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою.
При цьому позивачем в обґрунтування заявлення в одному позові вимог про визнання додаткових угод укладеними за двома окремими договорами про спільний обробіток землі від 06.07.2016 №538 та від 29.07.2016 №9 жодних підстав не наведено.
Як зазначено в Постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.03.2023 у справі № 910/21280/21, за змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
В даному випадку заявлені в позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги), тому суд доходить висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи те, що відсутні підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України, і заявником порушено правила об'єднання позовних вимог, суд вважає, що позовна заява Селянського (фермерського) господарства «Волощакевич» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва про визнання укладеними додаткових угод до договорів про спільний обробіток землі від 06.07.2016 №538 та від 29.07.2016 №9 підлягає поверненню заявнику.
Також суд звертає увагу заявника на те, що у даному випадку його права не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідними позовами до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Волощакевич» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва про визнання укладеними додаткових угод до договорів про спільний обробіток землі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 02.01.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва.