Постанова від 23.12.2010 по справі 2а-5526/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-5526/10/1670

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" про заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2010 року управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 195,39 грн, посилаючись на те, що відповідач не сплатив страхові внески, нараховані за відповідний базовий період чим порушив вимоги частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058-IV (надалі -Закон №1058-IV).

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась відповідачу на його юридичну адресу. Поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку скороченого провадження відповідно до частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частини третьої статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено статтями 19, 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400, а саме, 33,2% від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Згідно з пунктом 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною першою статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Згідно частиною другою статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до частини третьої статті 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

З огляду на викладене, та враховуючи, що відповідач має непогашену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня по серпень 2010 року у розмірі 4 195,39 грн, що підтверджується кредиторською заявою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" про заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" (вул. Грушевського, 7, кв. 96, м. Полтава) на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (вул. Калініна, 30, м. Полтава) заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 195 (чотири тисячі сто дев"яносто п"ять) гривень 39 (тридцять дев"ять) копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.І. Клочко

Попередній документ
13308703
Наступний документ
13308705
Інформація про рішення:
№ рішення: 13308704
№ справи: 2а-5526/10/1670
Дата рішення: 23.12.2010
Дата публікації: 11.01.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: