вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3690/25
За заявою Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України та Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) про вжиття заходів забезпечення позову
У справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України, м. Київ та 2) Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт», м. Ржищів, Обухівський район, Київська область
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності, припинення володіння гідротехнічною спорудою
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику сторін
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України та 2) Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) № 15/4-7333вих-25 від 05.12.2025 (вх. № 8203 від 08.12.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Адміністрація річкових портів», згідно якої прокурор просить суд:
- усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Міністерства розвитку громад та територій України та Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) права користування та розпоряджання державним майном, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.06.2012 серії САС № 243115, виданого Ржищівською міською радою Київської області, в частині посвідчення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт» на гідротехнічну споруду з назвою «причальна стінка» в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 з назвою «нежитлова будівля», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43, та скасування державної реєстрації права власності на цю причальну стінку в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 (у тому числі у всіх невід'ємних архівних складових частинах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- припинити володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт» гідротехнічною спорудою з назвою «причальна стінка», зареєстрованою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 з назвою «нежитлова будівля», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 911/3690/25 (суддя Заєць Д.Г.) за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 17.02.2026.
Через систему «Електронний суд» 29.12.2025 надійшла заява № 15/4-8253вих-25 від 26.12.2025 Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України та Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3690/25.
На підставі Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.12.2025 заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3690/25 передано на розгляд судді Карпечкіну Т.П.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури просить вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/3690/25 шляхом накладення арешту на гідротехнічну споруду з назвою «причальна стінка», зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 з назвою «нежитлова будівля», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43.
Як вбачається з обставин спору, позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товавриством з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт» вимог реєстраційного законодавства, яким у складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 під назвою «нежитлова будівля», розташованого по вул. Адмірала Петренка, 43 в м. Ржищів, Обухівського району, Київської області зареєстровано право приватної власності на імперативно обмежене в цивільному обороті державне нерухоме майно - гідротехнічну споруду річкової причальної інфраструктури (причальну стінку), яка є складовою об'єкта державної власності з назвою «Набережна вантажного причалу Ржищів» з реєстровим номером майна 33404067.271.ЛКУОРМ350 (в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності (інв. № 1579) та об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2724958732120 (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розташованого по вул. Адмірала Петренка, 71 у м. Ржищів Обухівського району Київської області, за відсутності на те правових підстав.
Тобто, предметом спору є неправомірна та безпідставна реєстрація відповідачем - Товавриством з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт» права власності на гідротехнічну споруду з назвою «причальна стінка», зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 з назвою «нежитлова будівля», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43, без жодних правових підстав щодо набуття права власності на гідротехнічну споруду річкової причальної інфраструктури з назвою «причальна стінка», на підставі документів, які не передбачали відповідного права та під виглядом іншого об'єкту нерухомості.
Архівні та картографічні матеріали, долучені прокурором до позовної заяви, засвідчують, що спірна гідротехнічна споруда річкової причальної інфраструктури, яка має особливий правовий статус та режим використання, побудована за державні кошти ще в радянські часи на осі захисної дамби № 2 м. Ржищів, була імперативно обмеженим у цивільному обороті майном, перебуває у власності держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України і незаконно вибула у приватну власність внаслідок маніпуляцій з реєстраційними характеристиками об'єкту.
Зважаючи на неправомірний характер дій відповідача, який міг і мав усвідомлювати характер спірного майна та його належність до об'єктів причальної інфраструктури, яка має особливий правовий статус та режим використання, однак здійснив державну реєстрацію на спірний об'єкт під виглядом іншого майна, тобто з метою приховання дійсного статусу об'єкту, прокуратура у заяві просить до вирішення спору обмежити можливість відчуження, перереєстрації чи іншим чином зміни поточного стаусу спірного майна, накласти арешт на спірну гідроспоруду, що забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, згідно з п. п. 1, 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, на даний час виникла необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3690/24 шляхом накладення арешту на спірний об'єкт з метою недопущення протягом вирішення спору вчинення з такийм об'єктом будь-яких дій, пов'язаних з відчуженням, зміною, заставою або іншого виду зміни власників і первинного стану.
Зі змісту позову справі № 911/3690/24 вбачається наявність спору щодо гідротехнічної споруди з назвою «причальна стінка», зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 з назвою «нежитлова будівля», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43, щодо якої заявник просить накласти арешт, з чого випливає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідні вимоги пов'язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Наданими заявником поясненнями та доказами обґрунтовано, що без вжиття вказаних заходів забезпечення позову відповідач та інші особи матимуть можливість в подальшому здійснювати розпорядження спірним майном, змінювати його власника чи правовий статус, що значно ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
В той же час, даний захід забезпечення жодним чином не порушує інтересів відповідача та інших осіб, дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.
У зв'язку з чим, обраний прокуратурою захід забезпечення позову є адекватними і пов'язаними з предметом спору заходом забезпечення позову, відповідає ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки спрямований на збереження поточного статусу майна.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. У цій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача як в одноособового власника можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Таким чином, заява № 15/4-8253вих-25 від 26.12.2025 Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України та Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3690/25 підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на спірне майно, яке є предметом спору у справі.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву № 15/4-8253вих-25 від 26.12.2025 Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України та Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3690/25 задовольнити.
2. Накласти арешт на гідротехнічну споруду з назвою «причальна стінка», зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 23813239 з назвою «нежитлова будівля», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43.
Реквізити стягувача: Київська обласна прокуратура (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996);
Реквізити боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ржищівський порт» (09230, Київська обл., Обухівський р-н, м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, буд.43, код ЄДРПОУ 37265821).
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 05.04.2026 і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін