ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.01.2026Справа № 910/10487/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобалбункербар»
про стягнення 154 808,89 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобалбункербар» (далі - відповідач, ТОВ «Укрглобалбункербар») про стягнення 154 808,89 грн, з яких: 101 764,56 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 8 464,35 грн заборгованості зі сплати податку за користування земельною ділянкою, 28 270,60 грн пені та 3 052,94 грн штрафу у розмірі 3%, 10 325,06 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 931,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором оренди № 3727 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 12.05.2023 в частині своєчасної оплати передбачених чим правочином платежів.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/10487/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 08.09.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610278618768) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 08.09.2025, який направлявся на адресу ТОВ «Укрглобалбункербар»: 02121, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 32, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «кінець терміну зберігання».
Повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що ухвала не вручена з незалежних від суду причин, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.09.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
12.05.2023 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), КП «Київтеплоенерго» (далі - Балансоутримувач) та ТОВ «Укрглобалбункербар» (далі - Орендар) було укладено Договір оренди № 3727 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. розділу ІІ Незмінювані умови договору (далі - Умови розділу ІІ) якого, Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4. Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6. Умов.
Згідно з пп. 4.1. п. 4 розділу І Змінювані умови договору (далі - Умови розділу І) Договору передбачено, що об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 95,30 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, буд. 38, лі. «Б» та обліковуються на балансі КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до пп. 5.1. п. 5 Умов розділу І Договору, процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - (А) аукціон. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7. Умов (п. 1.2. Умов розділу ІІ Договору).
Пунктом 7 Умов розділу І Договору передбачено, що цільове призначення майна - майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за винятком таких цільових призначень: 7.1.1. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. 7.1.2. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. 7.1.3. Громадські вбиральні. 7.1.4. Збір і сортування вторинної сировини.
Згідно з п. 2.1. Умов розділу ІІ Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього Договору.
На виконання умов Договору, Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення, загальною площею 95,30 кв.м, розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, буд. 38, лі. «Б», що перебувають на балансі КП «Київтеплоенерго», що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 12.05.2023, який є Додатком № 1 до Договору, підписаним представниками Балансоутримувача та Орендаря.
Відповідно до п. 3.1. Умов розділу ІІ Договору, орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1. пункту 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
До складу орендної плати не входять, зокрема, компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з постачальниками комунальних послуг та/або із Балансоутримувачем та/або виставлених Балансоутримувачем рахунків в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Нарахування податку на додану вартість на орендну плату та авансовий внесок орендної плати, визначених у підпункті 8.1. пункту 8 та пункті 9 Умов, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Підпунктом 8.1. п. 8 Умов розділу І Договору передбачено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону (протокол електронного аукціону 14.04.2023 № LLE001-UA-20230405-73131) і становить 6 401,00 грн без податку на додану вартість.
Компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю - компенсується Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5 цього договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб (пп. 8.2. п. 8 Умов розділу І Договору).
Згідно з п. 3.2. Умов розділу ІІ Договору, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Індекс інфляції за 2023 рік - 5,10%, за 2024 рік - 12,00%.
Орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п. 3.3. розділу ІІ Договору).
Умовами п. 3.4. Умов розділу ІІ Договору, Орендар сплачує орендну плату на підставі підпункту 8.1. пункту 8 Умов та пункту 3.2. цього Договору оренди. Додатково до орендної плати та авансового внеску орендної плати, зазначених у підпункту 8.1. та пункті 9 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою та авансовим внеском.
Пунктом 3.5. Умов розділу ІІ Договору, в день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 9 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору.
Згідно з п. 3.6. Умов розділу ІІ Договору, підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.
Пунктом 9 Умов розділу І Договору передбачено, що розмір авансового внеску орендної плати становить 1 (одна) місячна орендна плата (відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634) у сумі 6 401,00 грн, без податку на додану вартість.
Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5. цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі майна (п. 3.9. Умов розділу ІІ Договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем (п. 3.7. Умов розділу ІІ Договору).
Відповідно до п. 3.8. Умов розділу ІІ Договору, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно з п. 4.3. Умов розділу ІІ Договору, майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.
З метою виконання зобов'язань Орендаря за цим договором, а також зобов'язань щодо компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та/або щодо відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна до або в день підписання цього договору Орендар сплачує на рахунок Балансоутримувача забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункту 10 Умов (без урахування податку на додану вартість) (п. 4.5. Умов розділу ІІ Договору).
Пунктом 10 Умов розділу І Договору передбачено, що розмір забезпечувального депозиту становить 1 (одна) місячна орендна плата (відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634) у сумі 6 401,00 грн, без податку на додану вартість.
Компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою Орендар зобов'язаний сплачувати на підставі виставлених Балансоутримувачем рахунків (п. 6.5. Умов розділу ІІ Договору).
Згідно з п. 9.2. Умов розділу ІІ Договору, Орендар має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього договору.
Одночасно або до дати укладання цього договору Орендар повністю сплатив авансовий внесок з орендної плати в розмірі, визначеному у пункті 9 Умов (з урахуванням податку на додану вартість) (п. 9.3. Умов розділу ІІ Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (п. 11.1. Умов розділу ІІ Договору).
Пунктом 11.1. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.
Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 11 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1. Умов розділу ІІ Договору)
Підпунктом 11.1. п. 11 Умов розділу І Договору передбачено, що строк договору - 5 років з дати набрання чинності договором.
Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 12.2. Умов розділу ІІ Договору).
Згідно з пп. 12.6.1.1. пп. 12.6.1. п. 12.6. Умов розділу ІІ Договору, Договір припиняється з підстав, передбачених частиною першою статті 24 Закону, і при цьому: якщо підставою припинення договору є закінчення строку, на який його укладено (абзац другий частини першої статті 24 Закону), то договір вважається припиненим з дати закінчення строку, на який його було укладено, на підставі рішення Орендодавця про відмову у продовженні цього договору, прийнятого з підстав, передбачених статтею 19 Закону, в межах строків, визначених частиною п'ятою статті 18 Закону.
Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 12.12. Умов розділу ІІ Договору).
Як вбачається з позовної заяви, протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Так, відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 № 19/62, орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати із 24.02.2022 відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (зі змінами) без прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 (опубліковане 07.04.2025), з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Також підлягав коригуванню розмір компенсації витрат за користування земельною ділянкою.
Так, рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 № 5450/5491 встановлено з 01.03.2022 по 31.05.2022 ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до положень пп. 69.14. підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 було встановлено порядок визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також делеговано повноваження затвердження переліку таких територій Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 було затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до вказаного Переліку, територія міста Києва у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 включалася до територій активних бойових дій.
Згідно з роз'ясненням, розміщеним на офіційному вебсайті Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/print-677608.html), для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.
Зважаючи на викладене вище, позивачем, як Балансоутримувачем, проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо оренди: від 30.06.2023 № 2132, від 31.07.2023 № 3550, від 31.08.2023 № 3790, від 30.09.2023 № 4281, від 31.10.2023 № 4767, від 30.11.2023 № 5210, від 31.12.2023 № 5648, від 31.01.2024 № 75, від 29.02.2024 № 653, від 31.03.2024 № 1190, від 30.04.2024 № 1795, від 31.05.2024 № 2296, від 30.06.2025 № 2829, від 31.07.2024 № 3444, від 31.08.2024 № 3957, від 30.09.2024 № 4430, від 31.10.2024 № 4966, від 30.11.2024 № 5514, від 31.12.2024 № 6171, від 31.01.2025 № 99, від 28.02.2025 № 733, від 31.03.2025 № 1258, від 30.04.2025 № 1883, від 31.05.2025 № 2558 та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо відшкодування земельного податку: від 30.06.2023 № 2232, від 31.07.2023 № 3663, від 31.08.2023 № 3890, від 30.09.2023 № 4382, від 31.10.2023 № 4866, від 30.11.2023 № 5308, від 31.12.2023 № 5774, від 31.01.2024 № 274, від 29.02.2024 № 747, від 31.03.2024 № 1288, від 30.04.2024 № 1914, від 31.05.2024 № 2407, від 30.06.2024 № 2925, від 31.07.2024 № 3345, від 31.08.2024 № 3858, від 30.09.2024 № 4332, від 31.10.2024 № 4865, від 30.11.2024 № 5393, від 31.12.2024 № 6066, від 31.01.2025 № 203, від 28.02.2025 № 626, від 31.03.2025 № 1151, від 30.04.2025 № 1783, від 31.05.2025 № 2454, а також виставлені рахунки на оплату від 30.06.2023 № 504 та № 599, від 31.07.2023 № 609 та № 703, від 31.08.2023 № 712 та № 806, від 30.09.2023 № 815 та № 909, від 31.10.2023 № 921 та № 1015, від 30.11.2023 № 1026 та № 1119, від 31.12.2023 № 1131 та № 1223, від 31.01.2024 № 20 та № 112, від 29.02.2024 № 287 та № 381, від 31.03.2024 № 487 та № 584, від 30.04.2024 № 684 та № 785, від 31.05.2024 № 990 та № 888, від 30.06.2024 № 1191 та № 1093, від 31.07.2024 № 1396 та № 1298, від 31.08.2024 № 1594 та № 1496, від 30.09.2024 № 1793 та № 1694, від 31.10.2024 № 1996 та № 1897, від 30.11.2024 № 2197 та № 2098, від 31.12.2024 № 2396 та № 2299, від 31.01.2025 № 85 та № 186, від 28.02.2025 № 388 та № 287, від 31.03.2025 № 591 та № 492, від 30.04.2025 № 793 та № 693, від 31.05.2025 № 1005 та № 902, які супровідними листами № 1/28/23.1.2/786 від 03.02.2025, № 1/28/23.1.2/1428 від 06.03.2025, № 1/28/23.1.2/1983 від 01.04.2025, № 1/28/23.1.2/2626 від 05.05.2025, № 1/28/23.1.2/3315 від 05.06.2025, були надіслані відповідачу за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шо підтверджується наданими в матеріали справи копіями згрупованих відправлень рекомендованих листів Список № 04.02.2025 (0601108385107), Список № 07.03.2025 (0601120523124), Список № 02.04.2025 (0601130362668), Список № 06.05.2025 (0601142711315), Список № 06/06/2025 (0601155200387) та службовими чеками від 04.02.2024, від 07.03.2025, від 02.04.2025, від 06.05.2025, від 06.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що враховуючи відмову відповідача від підписання Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), перебування об'єкта оренди у користуванні відповідача згідно умов Договору та отримання послуг оренди, відповідач в порушення умов Договору не здійснював оплату орендної плати за період з 01.07.2023 по 30.06.2025 у розмірі 101 764,56 грн з ПДВ та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, за період з 12.05.2023 по 30.06.2025 у розмірі 8 464,35 грн з ПДВ, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку позивача за період травень 2023 року - червень 2025 року, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.
Оскільки заборгованість відповідача з оплати орендної плати та відшкодування податку за користування земельною ділянкою за спірні періоди відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору оренди № 3727 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 12.05.2023, укладеного згідно з пп. 11.1. п. 11 Умов розділу І та п. 12.1. Умов розділу ІІ, на строк 5 років з дати набрання чинності договором, перебіг якого починається в день його підписання сторонами.
Таким чином, спірний Договір укладено до 12.05.2028 та є діючим на момент розгляду даної справи. Доказів дострокового припинення Договору згідно умов п. 12.7.-п. 12.10. Умов розділу ІІ Договору в матеріали справи надано не було.
Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Як зазначалось, позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлові приміщення, загальною площею 95,30 кв.м, розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, буд. 38, лі. «Б», що перебувають на балансі КП «Київтеплоенерго», що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 12.05.2023, який є Додатком № 1 до Договору, підписаним представниками сторін.
Доказів звільнення відповідачем орендованого приміщення та повернення його позивачу суду не надано.
Частиною першою ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п'ята ст. 762 ЦК України).
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина третя ст. 760 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що об'єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.
Відповідно до частин першої та другої ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати (частина третя ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Підпунктом 8.1. п. 8 Умов розділу І Договору передбачено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону і становить 6 401,00 грн без податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.1. та п. 3.4. Умов розділу ІІ Договору).
Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. Умов розділу ІІ Договору).
Індекс інфляції за 2023 рік становив 105,10%, за 2024 рік становив 112,00%.
Як зазначалось, протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (частина четверта ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Також, умовами п. 3.1. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що до складу орендної плати не входить компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з Балансоутримувачем та/або виставлених Балансоутримувачем рахунків в порядку, визначеному п. 6.5. цього договору.
Компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою компенсується Орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5 цього договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб (пп. 8.2. п. 8 Умов розділу І Договору).
Пунктом 6.5. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою Орендар зобов'язаний сплачувати на підставі виставлених Балансоутримувачем рахунків.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша ст. 526 ЦК України).
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п. 3.3. розділу ІІ Договору).
Таким чином, відповідач повинен був щомісячно оплачувати орендну плату позивачу не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за спірні періоди були сформовані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо сплати орендної плати та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо відшкодування земельного податку, а також виставлені відповідні рахунки на оплату, які супровідними листами № 1/28/23.1.2/786 від 03.02.2025, № 1/28/23.1.2/1428 від 06.03.2025, № 1/28/23.1.2/1983 від 01.04.2025, № 1/28/23.1.2/2626 від 05.05.2025, № 1/28/23.1.2/3315 від 05.06.2025, були надіслані відповідачу за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шо підтверджується наданими в матеріали справи копіями згрупованих відправлень рекомендованих листів Список № 04.02.2025 (0601108385107), Список № 07.03.2025 (0601120523124), Список № 02.04.2025 (0601130362668), Список № 06.05.2025 (0601142711315), Список № 06/06/2025 (0601155200387) та службовими чеками від 04.02.2024, від 07.03.2025, від 02.04.2025, від 06.05.2025, від 06.06.2025.
Проте, вказані акті не були підписані відповідачем, рахунки останнім не оплачені.
Заперечення відповідача щодо неотримання зазначених Актів та рахунків в матеріалах справи відсутні.
Слід зазначити, що судом враховано запевнення сторін відповідно до п. 9.3. Умов розділу ІІ Договору щодо сплати відповідачем авансового внеску, який згідно п. 9 Умов розділу І Договору становить 1 (одну) місячну орендну плату у сумі 6 401,00 грн без ПДВ, яка підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі майна (п. 3.9. Умов розділу ІІ Договору).
Судом враховано зміни порядку та розміру сплати орендної плати та ставку земельного податку, внесені згідно із законодавством України у спірні періоди.
Разом з тим, заперечень щодо розміру орендної плати за спірний період та порядку її нарахування відповідачем надано не було.
Заперечень щодо розміру відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за спірний період та порядку його нарахування відповідачем також не надано.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази припинення орендних правовідносин між сторонами за спірним Договором та звільнення відповідачем орендованого майна, зокрема, за актом повернення з оренди орендованого майна згідно п. 12.12. Умов розділу ІІ Договору.
Доказів сплати заборгованості по орендній платі за період з 01.07.2023 по 30.06.2025 у розмірі 101 764,56 грн з ПДВ та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 12.05.2023 по 30.06.2025 у розмірі 8 464,35 грн з ПДВ станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною першою ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини третьої ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша ст. 74 ГПК України).
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
За приписами частин першої та другої ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 101 764,56 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 8 464,35 грн.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 270,60 грн пені та 3 052,94 грн штрафу у розмірі 3%.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Пунктом 3.8. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19
Слід зазначити, що в силу положень частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом враховано, що Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», однак, спірні правовідносини сторін, а також заборгованість та нарахування позивачем пені виникли та розраховувались позивачем за період до 28.08.2025, тобто до втрати чинності Господарським кодексом України, у зв'язку з чим при розрахунку пені, судом враховуються положення частини шостої ст. 232 ГК України.
Перевіривши наданий розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при розрахунку помилково враховано останній день протермінування одного періоду 16 число місяця та 16 число як перший день протермінування другого періоду, таким чином нарахування пені за 16 число здійснюється двічі (здійснено подвійне нарахування на одну і ту ж дату - остання дата місяця поточного періоду збігається з початком наступного періоду), а також необґрунтованим є розрахунок пені виходячи із методики нарахування шляхом збільшення бази нарахування на щомісячну заборгованість, оскільки вказану штрафну санкцію нараховано за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням положень ст. 14 та частини другої ст. 237 ГПК України, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 12 662,99 грн, з яких:
438,15 грн за період з 16.08.2023 по 15.02.2024 на суму 2 477,81 грн;
627,21 грн за період з 16.09.2023 по 15.03.2024 на суму 3 840,60 грн;
595,28 грн за період з 16.10.2023 по 15.04.2024 на суму 3 840,60 грн;
568,74 грн за період з 16.11.2023 по 15.05.2024 на суму 3 840,60 грн;
555,56 грн за період з 16.12.2023 по 15.06.2024 на суму 3 840,60 грн;
539,68 грн за період з 16.01.2024 по 15.07.2024 на суму 3 840,60 грн;
553,53 грн за період з 16.02.2024 по 15.08.2024 на суму 4 036,48 грн;
546,58 грн за період з 16.03.2024 по 15.09.2024 на суму 4 036,48 грн;
533,46 грн за період з 16.04.2024 по 15.10.2024 на суму 4 036,48 грн;
530,81 грн за період з 16.05.2024 по 15.11.2024 на суму 4 036,48 грн;
525,07 грн за період з 16.06.2024 по 15.12.2024 на суму 4 036,48 грн;
531,47 грн за період з 16.07.2024 по 15.01.2025 на суму 4 036,48 грн;
540,22 грн за період з 16.08.2024 по 15.02.2025 на суму 4 036,48 грн;
543,12 грн за період з 16.09.2024 по 15.03.2025 на суму 4 036,48 грн;
563,37 грн за період з 16.10.2024 по 15.04.2025 на суму 4 036,48 грн;
577,33 грн за період з 16.11.2024 по 15.05.2025 на суму 4 036,48 грн;
597,25 грн за період з 16.12.2024 по 15.06.2025 на суму 4 036,48 грн;
607,68 грн за період з 16.01.2025 по 15.07.2025 на суму 4 036,48 грн;
949,08 грн за період з 16.02.2025 по 31.07.2025 на суму 6 781,78 грн;
794,86 грн за період з 16.03.2025 по 31.07.2025 на суму 6 781,78 грн;
410,84 грн за період з 16.04.2025 по 31.07.2025 на суму 4 520,85 грн;
295,65 грн за період з 16.05.2025 по 31.07.2025 на суму 4 520,85 грн;
176,62 грн за період з 16.06.2025 по 31.07.2025 на суму 4 520,86 грн;
61,43 грн за період з 16.07.2025 по 31.07.2025 на суму 4 520,86 грн;
Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 3% та встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 3 052,94 грн.
Також, за прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 325,06 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 931,38 грн.
Згідно з п. 3.8. Умов розділу ІІ Договору, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі оплати орендної плати за договором, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.
Перевіривши надані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем при розрахунках помилково враховано останній день протермінування одного періоду 16 число місяця та 16 число як перший день протермінування другого періоду, таким чином нарахування 3% річних та інфляційних втрат за 16 число здійснюється двічі (здійснено подвійне нарахування на одну і ту ж дату - остання дата місяця поточного періоду збігається з початком наступного періоду), у зв'язку з чим судом здійснено власні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням заявлених позивачем періодів, згідно з якими позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 825,45 грн, з яких:
за період з 16.08.2023 до 15.09.2023 на суму 2 477,81 грн = 6,31 грн,
за період з 16.09.2023 до 15.10.2023 на суму 6 318,41 грн = 15,58 грн,
за період з 16.10.2023 до 15.11.2023 на суму 10 159,01 грн = 25,88 грн,
за період з 16.11.2023 до 15.12.2023 на суму 13 999,61 грн = 34,52 грн,
за період з 16.12.2023 до 15.01.2024 на суму 17 840,21 грн = 45,39 грн,
за період з 16.01.2024 до 15.02.2024 на суму 21 680,81 грн = 55,09 грн,
за період з 16.02.2024 до 15.03.2024 на суму 25 717,29 грн = 61,13 грн,
за період з 16.03.2024 до 15.04.2024 на суму 29 753,77 грн = 75,60 грн,
за період з 16.04.2024 до 15.05.2024 на суму 33 790,25 грн = 83,09 грн,
за період з 16.05.2024 до 15.06.2024 на суму 37 826,73 грн = 96,12 грн,
за період з 16.06.2024 до 15.07.2024 на суму 41 863,21 грн = 102,94 грн,
за період з 16.07.2024 до 15.08.2024 на суму 45 899,69 грн = 116,63 грн,
за період з 16.08.2024 до 15.09.2024 на суму 49 936,17 грн = 126,89 грн,
за період з 16.09.2024 до 15.10.2024 на суму 53 972,65 грн = 132,72 грн,
за період з 16.10.2024 до 15.11.2024 на суму 58 009,13 грн = 147,40 грн,
за період з 16.11.2024 до 15.12.2024 на суму 62 045,61 грн = 152,57 грн,
за період з 16.12.2024 до 15.01.2025 на суму 66 082,09 грн = 168,14 грн,
за період з 16.01.2025 до 15.02.2025 на суму 70 118,57 грн = 178,66 грн,
за період з 16.02.2025 до 15.03.2025 на суму 76 899,85 грн = 176,97 грн,
за період з 16.03.2025 до 15.04.2025 на суму 83 681,13 грн = 213,21 грн,
за період з 16.04.2025 до 15.05.2025 на суму 88 201,98 грн = 217,48 грн,
за період з 16.05.2025 до 15.06.2025 на суму 92 722,84 грн = 236,25 грн,
за період з 16.06.2025 до 15.07.2025 на суму 97 243,70 грн = 239,78 грн,
за період з 16.07.2025 до 29.07.2025 на суму 101 764,56 грн = 117,10 грн.
та позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому розмірі 10325,06 грн.
Відповідачем заперечень щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, штрафу подано не було. Контррозрахунки заявлених сум в матеріалах справи також відсутні.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8 згідно частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобалбункербар» (02121, місто Київ, вул. Вербицького Архітектора, будинок 32; ідентифікаційний код: 44871468) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 139 095 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'яносто п'ять) грн 35 коп., з яких: 101 764 (сто одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 56 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 8 464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 35 коп. заборгованості зі сплати податку за користування земельною ділянкою, 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 99 коп. пені та 3 052 (три тисячі п'ятдесят дві) грн 94 коп. штрафу у розмірі 3%, 10 325 (десять тисяч триста двадцять п'ять) грн 06 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн 45 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 176 (дві тисячі сто сімдесят шість) грн 52 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова