20 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-5003/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Стемковській О.О.,
за участю:
представника позивача - Кашаєвої О.Г.,
представника відповідача - Клименко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року, -
Відкрите акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" 18 жовтня 2010 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за серпень, жовтень та грудень 2010 року. Натомість відповідачем протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Українська фінансова компанія - АРІЄС", ТОВ "Т-Інжинірінг", ТОВ "Схід Експорт".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та зазначила, що посилання ДПІ у м. Полтаві на неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів ВАТ "Тепловозоремонтний завод" як на підставу зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ є протиправним, оскільки чинне законодавство України не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від неможливості проведення таких перевірок. З урахуванням викладеного, просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що документальною невиїзною перевіркою ВАТ "Тепловозоремонтний завод" було встановлено факт завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень, жовтень, грудень 2010 року в сумі 109 722 грн. 46 коп. Вказала, що спірне податкове повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року вважає законним та обґрунтованим, а позовні вимоги ВАТ "Тепловозоремонтний завод" - безпідставними.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ДПІ у м. Полтаві 16.07.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з питань правових відносин із суб'єктами господарської діяльності: ТОВ "Українська фінансова компанія - АРІЄС" (код ЄДРПОУ 33122520), ТОВ "Мітон-Груп" (код ЄДРПОУ 35623939) та ТОВ "Леорд Плюс-К" (код ЄДРПОУ 36129141) по ланцюгу постачання ТОВ "Т-Інжинірінг" (код ЄДРПОУ 33205129), ТОВ "Дніпроспецсплав" (код ЄДРПОУ 35148011) по ланцюгу постачання ТОВ "Електрохім" (код ЄДРПОУ 25464775), яке є постачальником ТОВ "Схід Експорт" (код ЄДРПОУ 36459344), за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування у серпні, жовтні, грудні 2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 6531/23-6/13962568 від 16.07.2010 року в якому зафіксовано порушення позивачем п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: ВАТ "Тепловозоремонтний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 109 722 грн. 46 коп., в т.ч.: за серпень 2009 року - на 41 339 грн. 13 коп., за жовтень 2009 року - на 47 983 грн. 33 коп., за грудень 2009 року - на 20 400 грн. (а.с. 16-18).
На підставі акту перевірки, керуючись п. п. "б", "в" п. п. 4.2.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ДПІ у м. Полтаві 20.07.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000722305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 109 722 грн. 46 коп.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ДПІ у м. Полтаві № 0000722305/0 від 20.07.2010 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нормою п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.07.2009 року між ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (покупець) та ТОВ "Українська фінансова компанія - АРІЄС" (постачальник) було укладено договір поставки № 70-30/45 (а.с. 29-31).
Відповідно до п. 2.3 вказаного договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від вартості продукції протягом 4 банківських днів після підписання договору.
Позивачем було здійснено попередній платіж відповідно до умов договору, що підтверджується копією платіжного доручення № 1816 від 17.07.2009 року (а.с. 27).
В підтвердження виконання умов даного договору ВАТ "Тепловозоремонтний завод" було долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних № РН-017-001 від 23.07.2009 року (а.с. 22), № РН-061-001 від 22.09.2009 року (а.с. 20), копії податкових накладних № 13.001 від 17.07.2009 року (а.с. 10), № 61.001 від 22.09.2009 року (а.с. 11).
Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем умов зазначеного договору поставки.
Суд звертає увагу на те, що на час укладення договору поставки № 70-30/45 від 14.07.2009 року ТОВ "Українська фінансова компанія - АРІЄС" було надано повний пакет документів, які свідчили про функціональність вказаного підприємства. А отже, посилання ДПІ у м. Полтаві на те, що станом на 12.07.2010 року вказане підприємство визнано банкрутом, у зв'язку з чим не можливо провести його зустрічну перевірку є безпідставним.
Також судом встановлено, що між ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (покупець) та ТОВ "Т-Інжинірінг" (постачальник) було укладено договори поставки № 02/08 від 11.03.2008 року (а.с. 90-91) та № 70-60/34 від 21.05.2009 року (а.с. 98-102).
В підтвердження виконання умов даних договорів ВАТ "Тепловозоремонтний завод" було долучено до матеріалів справи копії податкових накладних № 89 від 22.06.2009 року (а.с. 13), № 97 від 30.06.2009 року (а.с. 14), № 7 від 02.07.2009 року (а.с. 15), копії видаткових накладних № РН-00007/1 від 02.07.2009 року (а.с. 25), № РН-00089 від 22.06.2009 року (а.с. 24), № РН-00097 від 30.06.2009 року (а.с. 23).
Факт оплати послуг за договором поставки № 02/08 від 11.03.2008 року підтверджується копією платіжного доручення № 2067 від 03.08.2009 року (а.с. 27).
Таким чином, матеріалами справи в повному обсязі підтверджується факт належного виконання позивачем умов вказаних договорів поставки.
Крім того, ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (покупець) у 2009 році укладалися договори поставки з ТОВ "Схід Експорт" (постачальник), а саме: договір № 2009/08 від 24.09.2009 року (а.с. 67-69) та договір № 70-06/91 від 10.12.2009 року (а.с. 80-82).
В підтвердження виконання умов даних договорів ВАТ "Тепловозоремонтний завод" було долучено до матеріалів справи копії податкових накладних № 8 від 02.10.2009 року (а.с. 89), № 7 від 06.10.2009 року (а.с. 12), копію видаткової накладної № 6 від 02.10.2009 року (а.с. 21), копію акту заліку зустрічних однорідних грошових вимог (а.с. 26).
Дослідивши вищезазначені документи, суд дійшов висновку про те, що позивачем в повному обсязі виконано умови договорів поставки № 2009/08 від 24.09.2009 року, № 70-06/91 від 10.12.2009 року.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на неможливість проведення зустрічних перевірок як на підставу зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ виходячи з наступного.
Підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Отже, Законом № 168/97-ВР визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи митної декларації.
ВАТ "Тепловозоремонтний завод" на підтвердження позовних вимог надано всі необхідні для відшкодування сум ПДВ первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, копії договорів, які нікчемними, в установленому чинним законодавством України порядку, не визнавалися.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, закон № 168/97-ВР не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок підприємств - постачальників та контрагентів таких підприємств. Законодавством України не передбачено право податкового органу на зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі неможливості проведення таких перевірок.
Також, суд звертає увагу на те, що навіть в разі порушень податкової дисципліни контрагентом платника податку, податковий орган не в праві відмовити у бюджетному відшкодуванні ПДВ добросовісному платнику такого податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій добросовісного платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника ПДВ його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні. Даної позиції також дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 13.01.2009 року про перегляд судового рішення Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл'ю Джей-Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення.
З огляду на викладене та враховуючи, що податковим органом не заперечується факт виконання позивачем зобов'язань за вищевказаними договорами поставки, а самі договори повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, суд вважає, що висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення ВАТ "Тепловозоремонтний завод" п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 109 722 грн. 46 коп. є необґрунтованим та протиправним.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з податку на додану вартість за серпень 2009 року - на 41 339 грн. 13 коп., за жовтень 2009 року - на 47 983 грн. 33 коп., за грудень 2009 року - на 20 400 грн., а отже - правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року.
Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 109 722 грн. 46 коп., що винесено ДПІ у м. Полтаві на підставі неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000722305/0 від 20.07.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 13962568) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2010 року.
Суддя О.О. Кукоба