61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
24.12.2025 Справа №905/574/25 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Сантарській І.В., розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності
“Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85 м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600)
до Державного підприємства “Мирноградвугілля» (вул. Соборна, 1, м. Мирноград, Донецька область 85323, код ЄДРПОУ 32087941)
про стягнення заборгованості у розмірі 299317146,61 грн
За участю представників:
від позивача: Атаманюк В.В.;
від відповідача: не з'явився.
Предмет та підстави позовної заяви
На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» до Державного підприємства “Мирноградвугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 299317146,61 грн, з яких: 112937576,83 грн - основний борг за поставлену електричну енергію; 86516924,11 грн - 15% річних; 20858915,26 грн - пеня та 79003730,41 грн - інфляційних втрат.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем підписані договори про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» у 2018, від 05.08.2019, №2101-П від 21.01.2021, №2101-п від 21.01.2021, умови яких відповідачем не виконані належним чином, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Судом відмічається, що резолютивна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення заборгованості з Державного підприємства “Шахтоуправління “Мирноградвугілля» (код 32087941). Представником позивача в судовому засіданні надані пояснення про те, що резолютивна частина позовної заяви містить описку у назві відповідача, вірна назва відповідача є Державне підприємство “Мирноградвугілля». Судом перевірена назва підприємства за кодом ЄДРПОУ 32087941 та обставини щодо участі відповідача у справі та встановлено, що відповідачем у справі є Державне підприємство “Мирноградвугілля» (код 32087941) та усі процесуальні документи були надіслані на адресу Державного підприємства “Мирноградвугілля» (код 32087941).
Заперечення учасників судового процесу
Відзив на позовну заяву
Державне підприємство “Мирноградвугілля» своїм правом на подання відзиву відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України не скористалось. Будь - яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Хід розгляду справи та процесуальні дії суду
Ухвалою суду від 09.06.2025 постановлено: залишити без руху позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про стягнення заборгованості у розмірі 299317146,61 грн.
10.06.2025, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» №44/22-1052 від 10.06.2025 (вх.№01-41/5906/25) про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.06.2025 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/574/25; справу №905/574/25 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.07.2025.
Направлення ухвали суду від 13.06.2025 та усіх подальших ухвал здійснювалось до електронних кабінетів позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго»), на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06.11.2018 за №1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, виконує функції постачальника «останньої надії».
За інформацією позивача, що була надана Державним підприємством “Регіональні електричні мережі», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку, відповідач був віднесений до категорії споживачів, постачання електричної енергії якому здійснюється постачальником “останньої надії» у 2019 році, у 2021 році, з червня 2022 року та з січня 2025 року. Операторами системи розподілу виступали Державне підприємство “Регіональні електричні мережі» та Акціонерне товариство “ДТЕК Донецькі електромережі».
Судом відмічається, що відповідачем не надано жодного спростування на повідомлену вище позивачем інформацію.
05.08.2019, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» та Державним підприємством “Мирноградвугілля» підписаний договір про постачання електричної енергії постачальником “Останньої надії».
Відповідно до п.1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (далі - позивач, постачальник), споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до пункту 2.2. договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Згідно з пунктом 3.1. договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Пунктом 3.4. договору визначено, що електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється.
У відповідності до п. 3.6. договору початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладання договору між сторонами.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору (пункт 5.1. Договору).
Відповідно до пункту 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з пунктом 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
За умовами п. 5.11. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
Відповідно до пункту 13.1. договору, цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.
За умовами пункту 13.7. договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто під підпис за зазначеними у цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Договір підписаний представниками Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», Державного підприємства “Мирноградвугілля» та скріплений печатками підприємств.
05.08.2019 між сторонами підписана додаткова угода №1, якою погоджений очікуваний обсяг постачання електричної енергії.
22.08.2019 між сторонами підписана додаткова угода №2, якою погоджена вартість послуг.
21.01.2020, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» та Державним підприємством “Мирноградвугілля» підписаний договір №211-П про постачання електричної енергії постачальником “Останньої надії», умови п. п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.4, 5.1, 5.8, 5.11, 13.1 та 13.7 співпадають з редакцією договору від 05.08.2019.
Договір підписаний представниками Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», Державного підприємства “Мирноградвугілля» та скріплений печатками підприємств.
Між сторонами підписані додаткові угоди №1 та №2 до договору.
В матеріалах справи міститься Комерційна пропозиції № 2 від 27.12.2018, в якій погоджені строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій протягом 2 років; погоджені умови нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; період нарахування штрафних санкцій протягом 1 року; розмір річних на рівні 15% за порушення грошових зобов'язань разом з додатком №1 до комерційної пропозиції. Також міститься комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019, відповідно до п. 4.1, п. 4.2, п.6.1, п. 7.4, п. 13.1 сторонами погоджені наступні умови: споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ; за невнесення передбачених умовами платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційної пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу; споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, крім оплати штрафних санкцій та збитків зобов'язаний сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 15 % річних від суми невиконаного неналежно виконаного зобов'язання; нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через один рік від дня коли зобов'язання мало бути виконаним.
21.01.2021, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» та Державним підприємством “Мирноградвугілля» підписаний договір №2101-П про постачання електричної енергії постачальником “Останньої надії», умови п. п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.4, 5.1, 5.8, 5.11, 13.1 та 13.7 співпадають з редакцією договору від 05.08.2019.
Договір підписаний представниками Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», Державного підприємства “Мирноградвугілля» та скріплений печатками підприємств.
Між сторонами підписана додаткова угода №1 до договору.
Комерційною пропозицією №5 від 08.10.2021 погоджені умови п. 4.1, п. 4.2, п.6.1, п. 7.4, п. 13.1 аналогічні до тих, що були погоджені в комерційній пропозиції №3 від 07.06.2019. Також додактво сторонами погоджені нові умови п. 16.1. та 16.2, в яких погодили, що рахунки на оплату та інші повідомлення по договору можуть направлятись також засобами електронного зв'язку на електронну пошту відповідача зазначену на вебсайті споживача або надана постачальнику у будь який спосіб.
Листом від 10.06.2022 №64/7978-вих Акціонерне товариство “ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило ДПЗД «Укрінтеренерго» про те, що у зв'язку із отриманням від електропостачальників вказаних у додатку до цього листа щодо припиненням дії договорів про постачання електричної енергії відповідно до споживачів що наведені у додатку, об'єкти цих споживачів з 14.06.2022 переходять до постачальника “останньої надії». У додатку до листа зазначено Державного підприємства “Мирноградвугілля».
Листом №08-01/3802 від 27.12.2024 Державне підприємство “Регіональні електричні мережі» повідомило ДПЗД «Укрінтеренерго» про те, що Державне підприємство “Мирноградвугілля» з 01.01.2025 переводиться на постачання електричної енергії до постачальника “Останньої надії».
Позивачем надано пояснення, що у період січень-березень 2019 діяла Комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018, а письмового договору у формі єдиного документу між сторонами не підписано, у період липень-листопад 2019, грудень 2020, січень 2021 діяла Комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 та у період червень-грудень 2022, січень-грудень 2023 та січень 2025 діяла комерційна пропозиція №5 від 07.06.2019.
Позивачем на підтвердження виконання останнім договірних відносин як постачальника “Останньої надії» та постачання електричної енергії відповідачу, надано до матеріалів справи інформацію у вигляді таблиц (звіти), що була надіслана на електронну пошту позивача операторами систем розподілу, а саме Державним підприємством “Регіональні електричні мережі» та Акціонерним товариством “ДТЕК Донецькі електромережі» (2-8 томи справи).
На підтвердження виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи додано акти приймання -передачі з рахунками на оплату та актами коригування до актів приймання-передачі, з яких вбачається, що позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за період січень-березень 2019, липень-листопад 2019, грудень 2020, січень 2021, червень-грудень 2022, січень-грудень 2023 та січень 2025 на загальну суму 225244598,97 грн:
за 2019 рік позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу на загальну суму 194610106,50 грн на підтвердження чого до матеріалів справи додано:
-акт №000105 від 31.01.2019 за січень 2019 на суму 37021636,97 грн з рахунком на оплату №000032087941/26/О01/03020 від 09.02.2019;
- акт №001396 від 28.02.2019 за лютий 2019 на суму 32262988,54 грн з рахунком на оплату №000032087941/26/О02/05046 від 06.03.2019 грн;
- акт №002205 від 31.03.2019 за березень 2019 на суму 32589804,43 грн з рахунком на оплату №000032087941/26/О03/06074 від 10.04.2019 грн;
- акт №003085 від 31.07.2019 за липень 2019 на суму 8432592,20 грн з рахунком на оплату №000032087941/26/О07/07120 від 06.08.2019 грн;
- акт №003144 від 31.08.2019 за серпень 2019 на суму 30718450,37 грн з рахунком на оплату №000032087941/26/О08/07448 від 09.09.2019 грн;
- акт №003186 від 30.09.2019 за вересень 2019 на суму 30853446,85 грн з рахунком на оплату №000032087941/26/О09/07550 від 07.10.2019 грн;
- акт №003233 від 31.10.2019 за жовтень 2019 на суму 2240550,43 грн, коригувальний акт №014047 від 27.08.2021 до акту №003233 від 31.10.2019, з рахунком на оплату №000032087941/26/О10/07630 від 07.11.2019 грн.
- акт №003284 від 30.11.2019 за листопад 2019 на суму 20758339,61 грн, коригувальний акт №014055 від 27.08.2021 до акту №003284 від 30.11.2019, з рахунком на оплату №000032087941/26/О11/07748 від 09.12.2019 грн.
За 2020 рік позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу на загальну суму 2507408,69 грн на підтвердження чого до матеріалів справи додано:
- акт №003929 від 31.12.2020 за грудень 2020 на суму 2507408,69 грн, з рахунком на оплату №000032087941/26/О12/09561 від 11.01.2021 грн.
За 2021 рік позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу на загальну суму 27038663,08 грн на підтвердження чого до матеріалів справи додано:
- акт №004084 від 31.01.2021 за січень 2021 на суму 27394160,72 грн, коригувальний акт №014498 від 31.01.2021 до акту №004084 від 31.01.2021, з рахунком на оплату №000032087941/26/О01/09895 від 10.02.2021 грн;
За 2022 рік позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу на загальну суму 257395,69 грн на підтвердження чого до матеріалів справи додано:
- акт №027477 від 30.09.2022 за червень на суму 27256,01 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О06/34920 від 30.09.2022 грн;
- акт №025732 від 31.07.2022 за липень 2022 на суму 22678,64 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О07/33256 від 25.08.2022 грн;
- акт №027083 від 31.08.2022 за серпень 2022 на суму 26643,56 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О08/34502 від 22.09.2022 грн.
- акт №027898 від 30.09.2022 за вересень 2022 на суму 1937,56 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О09/35319 від 11.10.2022 грн;
- акт №029308 від 31.10.2022 за жовтень 2022 на суму 9977,11 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О10/36737 від 11.11.2022 грн.
- акт №030339 від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 93640,27 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О11/37777 від 14.12.2022 грн;
- акт №032154 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 75262,54 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О12/39677 від 11.01.2023 грн;
За 2023 рік позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу на загальну суму 749146,45 грн на підтвердження чого до матеріалів справи додано:
- акт №034303 від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 99083,84 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О01/41837 від 13.02.2023 грн;
- акт №036710 від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 67446,26 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О02/44260 від 13.03.2023 грн;
- акт №038131 від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 55615,85 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О03/45702 від 10.04.2023 грн;
- акт №039947 від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму 50569,92 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О04/47545 від 10.05.2023 грн;
- акт №0042145 від 31.05.2023 за травень 2023 на суму 43787,82 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О05/49750 від 14.06.2023 грн;
- акт №043617 від 30.06.2023 за червень 2023 на суму 35501,98 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О06/51243 від 12.07.2023 грн;
- акт №044226 від 30.07.2023 за липень 2023 на суму 41484,80 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О07/51865 від 10.08.2023 грн;
- акт №04425573від 31.08.2023 за серпень 2023 на суму 51273,82 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О08/513210 від 13.09.2023 грн;
- акт №047464 від 30.09.2023 за вересень 2023 на суму 41201,42 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О09/55104 від 12.10.2023 грн;
- акт №048953 від 31.10.2023 за жовтень 2023 на суму 86973,43 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О10/56614 від 13.11.2023 грн;
- акт №051106 від 30.11.2023 за листопад 2023 на суму 149500,99 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О11/58801 від 12.12.2023 грн;
- акт №052492 від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 26706,32 грн, з рахунком на оплату №000032087941/04/О12/60219 від 16.01.2024 грн.
За 2025 рік позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу на загальну суму 81878,54 грн на підтвердження чого до матеріалів справи додано:
- акт №059931 від 31.01.2025 за січень 2025 на суму 81878,54 грн, з рахунком на оплату №000032087941/26/О01/68100 від 07.02.2025 грн.
Вказані акти та рахунки були відправлені на поштову та електронну адреси відповідача, докази чого наявні в матеріалах справи.
Відповідачем не надано жодних заперечень щодо вартості та об'єму спожитої електричної енергії.
Всього за вказані періоди, відповідно до вказаних вище документів, відповідачем було спожито електричну енергію на загальну суму 225244598,97 грн.
Відповідач, в свою чергу на виконання умов договору, здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії на загальну суму 112307022,14 грн, докази чого наявні в матеріалах справи.
Відповідачем не надано доказів здійснення оплати спожитої електричної енергії на загальну суму 112937576,83 грн. Жодних заперечень відповідачем до суду не надано.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
За приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», які розроблені з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.
Згідно з ч.5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2025. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.
Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.
Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.
Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 “Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в України воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі - Положення), що додається.
Відповідно до абзацу 2 п.7 положення постачальник “Останньої надії» у період діє воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживача в порядку глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник “останньої надії».
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Судом також відмічається те, що не зважаючи на законодавчо встановлений строк, протягом якого постачальником споживача є постачальник “Останньої надії», відносини між позивачем та відповідачем існували більш ніж 90 днів, що не суперечить положенням про неможливість постачальника “останньої надії» відмовити у постачанні електричної енергії споживачу.
Судом встановлено вище, що матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснював відповідачу поставку електричної енергії у період січень- квітень 2019; липень-листопад 2019; грудень 2020; січень 2021; червень - грудень 2022; січень -грудень 2023; січень 2025.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно актів купівлі-продажу за вказаний період, що підписані позивачем, останнім здійснено поставку електричної енергії на загальну суму 225244598,97 грн. Відповідачем сплачено заборгованість за поставлену електричну енергію частково у сумі 112307022,14 грн. Не сплаченими залишилась заборгованість за період з вересня 2019 по січень 2025 та частково за серпень 2019, яка становить 112937576,83 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково були порушені строки оплати та частково не виконане грошове зобов'язання взагалі.
Відсутність здійснення оплати за вказаний період не заперечується відповідачем, доводи позивача щодо наявної заборгованості у розмірі 112937576,86 грн, відповідачем не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, основна сума заборгованості у розмірі 112937576,86 грн є обгрунтованою та підтвердженою, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 15% річних, розрахунок яких міститься у позовній заяві (160 а.с. 8 том).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, судом встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.
Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 79003730,41 грн підлягають задоволенню.
Умовами п.7.4. комерційних пропозицій сторонами погоджений розмір процентів річних на рівні 15%.
Судом здійснено перерахунок 15% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним. Відповідачем не заперечено проти стягнення 15% річних та не заявлено жодного клопотання в цій частині.
Отже, позовні вимоги про стягнення 15% річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 86516924,11 грн підлягають задоволенню.
Також, позивачем за порушення виконання грошових зобов'язань заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нарахована за період 1 рік окремо по кожному акту з урахуванням часткових оплат.
Умовами Комерційних пропозицій, зокрема 13.1 але не виключно, сторонами погоджений розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ та період нарахування -1 рік.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, сторони у договорі за взаємною згодою мають право самостійно встановити розмір пені за прострочку платежу, однак погоджений сторонами розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 21.03.2023 №922/17/22.
Судом здійснено перерахунок пені (а.с. 160 т.8) та встановлено, що розрахунок на суму 20858915,26 грн є арифметично вірним. Відповідачем не заперечено проти стягнення пені та не заявлено жодного клопотання в цій частині.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Мирноградвугілля» (вул. Соборна, 1, м. Мирноград, 85323, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість на загальну суму 299 317 146 (двісті дев'яносто дев'ять мільйонів триста сімнадцять тисяч сто сорок шість) грн 61 коп. з яких: - 112 937 576 (сто дванадцять мільйонів дев'ятсот тридцять сім тисяч п»ятсот сімдесят шість) грн 83 коп. - основного боргу за поставлену електричну енергію; 15% річних у розмірі 86 516 924 (вісімдесят шість мільйонів п'ятсот шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири ) грн 11 коп; пеня у розмірі 20 858 915 (двадцять мільйонів вісімсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн 26 коп.; інфляційні втрати у розмірі 79 003 730 (сімдесят девять мільйонів три тисячі сімсот тридцять) грн 41 коп, а також судовий збір у розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 24.12.2025 прийнято та підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.01.2026.
Суддя Д.М. Огороднік