61022, м. Харків, пр. Науки, 5
05.01.2026 Справа № 905/612/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні
заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля" від 25.12.2025
про заміну сторони виконавчого провадження
за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля", м. Павлоград
до відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
про стягнення 3265,30 грн недостачі вантажу
Представники:
від позивача (стягувача): не з'явився
від відповідача (боржника): не з'явився
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.04.2016 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля" до відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 3265,30 грн недостачі вантажу задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля" недостачу вантажу в сумі 2464,37 грн та судовий збір в сумі 1040,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
10.05.2016 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.
26.12.2025 Приватне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля" через підсистему “Електронний суд» подало заяву б/н від 25.12.2025 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить суд:
- замінити боржника у виконавчому провадженні № 51990723 з виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.04.2016 у справі №905/612/16, а саме: Державне підприємство “Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957) його правонаступником - Акціонерним товариством “Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815).
В обґрунтування заяви, зокрема зазначає, що станом на дату подання заяви про заміну сторони виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП 51990723.
Також заявник зазначає, що у зв'язку з реорганізацією Державної адміністрації залізничного транспорту шляхом злиття, Державне підприємство «Донецька залізниця» увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування на базі яких утворилось Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту, в тому числі і Державного підприємства «Донецька залізниця".
Ухвалою від 29.12.2025 заява про заміну сторони виконавчого провадження прийнята та призначена до розгляду у судовому засіданні 05.01.2026.
29.12.2025 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» через систему “Електронний суд» подало клопотання про розгляд заяви про заміну боржника у виконавчому провадження без участі його представника за наявними матеріалами.
30.12.2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» через систему «Електронний суд» подало заяву, в якій заперечує проти задоволення заяви стягувача, оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Донецька залізниця» лише перебуває у стані припинення, а не припинено тобто на теперішній час воно залишається юридичною особою і з Єдиного державного реєстру не виключено. У зв'язку з чим майно, яким є активи, власний капітал та зобов'язання державного підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів, які розміщені на території проведення антитерористичної операції, на сьогоднішній день не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця». Отже, Акціонерне товариство «Українська залізниця» на теперішній час не є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця», оскільки процедура його реорганізації та передача всіх його прав та обов'язків до Акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12 листопада 2014 року призупинена до завершення проведення антитерористичної операції та відповідно відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні №51990723.
30.12.2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» через систему «Електронний суд» подало заяву, в якій підтримує надані представником письмові пояснення та заперечення щодо заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» про заміну боржника у виконавчому провадженні №51990723 по справі №905/612/16, просить здійснити розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» без участі представника АТ «Укрзалізниця» та просить відмовити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК «Павлоградвугілля» у задоволенні його заяви.
01.01.2026 Приватне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля" через підсистему “Електронний суд» подало пояснення в яких зазначає, що посилання Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову КМУ №200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ №604 від 12.11.2014, №371 від 04.06.2015, №550 від 05.08.2015), як підзаконний нормативно-правовий акт, прийнята на виконання Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та конкретизує механізм утворення підприємства залізничного транспорту загального користування. Отже, за принципом підпорядкованості нормативно-правових актів постанова КМУ №200 від 25.06.2014 не може відмінити положення Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» щодо правонаступництва АТ «Українська залізниця» усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, в тому числі ДП «Донецька залізниця». Враховуючи викладене, Акціонерне товариство «Українська залізниця» на теперішній час є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця» та, відповідно просить суд задовольнити заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про замін боржника у виконавчому провадженні №51990723 з виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.04.2016 у справі №905/612/16.
Від учасників справи заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не надходило.
Оскільки явка учасників справи обов'язковою не визнавалась, а згідно із частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників учасників справи.
Дослідивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно приписів ч.ч. 1-2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до ч. 6 ст.2 Закону України №4442-VI від 23.02.2012 “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», товариство залізничного транспорту є правонаступником всіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
Згідно із Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №200 від 25.06.2014 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця» відповідно до п.1 якої, визначив утворити Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
Додатком 1 вказаної постанови Державне підприємство “Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957) увійшло до переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця».
Статутом акціонерного товариства “Українська залізниця», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України “Питання акціонерного товариства “Українська залізниця» від 02.09.2015 №735, товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких зазначене державне підприємство “Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію акціонерного товариства “Українська залізниця» здійснено 21.10.2015.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938 “Деякі питання акціонерного товариства “Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства “Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство “Українська залізниця», а також затверджено статут Акціонерного товариства “Українська залізниця» в новій редакції.
Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства “Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) містять дані щодо юридичних осіб, правонаступником яких є Акціонерне товариство “Українська залізниця», серед яких зазначено Державне підприємство “Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957).
Згідно з ч.3 ст.3 Закону України №514-VI від 17.09.2008 “Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.15 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, яка діяла на час реєстрації Акціонерного товариства “Українська залізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Законом України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном та цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.3, 6, 7, 9 ст.2 Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття; товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту; оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання; одночасно з прийняттям рішення про утворення товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі; комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту товариства для подання Кабінету Міністрів України; зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту; розмір статутного капіталу товариства визначається під час його утворення згідно зі зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.
Пунктом 2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» цього Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою КМУ № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.
Слід зазначити, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопосереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.
У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов'язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника Акціонерного товариства “Українська залізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.
При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст.107 Цивільного кодексу України до внесення до них змін згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який набрав чинності 13.12.2015, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами; передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.
Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Отже лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
Відповідно до ч.15 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла станом на 21.10.2015 - дату реєстрації Акціонерного товариства “Українська залізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Законом України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою №200 від 25.06.2014 Кабінету Міністрів України передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта; 2) затвердження статуту нової юридичної особи (Акціонерного товариства “Українська залізниця»); 3) державна реєстрація Акціонерного товариства “Українська залізниця»; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.
Державну реєстрацію Акціонерного товариства “Українська залізниця» здійснено 21.10.2015, однак припинення Державного підприємства “Донецька залізниця» не зареєстровано.
Враховуючи, що відповідно до ч.6 ст.2 Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов'язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому ст.107 Цивільного кодексу України, тобто всі їх вимоги перейшли в повному обсязі до Акціонерного товариства “Українська залізниця», датою виникнення універсального правонаступництва Акціонерного товариства “Українська залізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації 21.10.2015, з якої воно є правонаступником Державного підприємства “Донецька залізниця».
Такий висновок підтверджується приписами ст.3 3акону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», яким установлено обмеження в діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту, що реорганізовуються. Закон передбачає, що з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про утворення Акціонерного товариства “Українська залізниця» і до його державної реєстрації Державна адміністрація залізничного транспорту України, підприємства залізничного транспорту, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належать державі та вносяться до статутного капіталу Товариства, не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту: вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту на день затвердження останнього балансового звіту; скорочувати чисельність працівників; здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики; передавати нерухоме майно в оренду; передавати майно в заставу або безоплатне користування; придбавати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств.
Враховуючи, що такі обмеження встановлені саме до дати державної реєстрації Акціонерного товариства “Українська залізниця», можна дійти висновку, що з дати державної реєстрації саме Акціонерного товариства “Українська залізниця» має право на здійснення господарської діяльності та укладення відповідних правочинів, а не державні підприємства, які припиняються.
Статтею 5 Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» встановлено, що Акціонерне товариство “Українська залізниця» провадить діяльність, у тому числі пов'язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії.
Отже з дня державної реєстрації Акціонерне товариство “Українська залізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи Державним підприємством “Донецька залізниця».
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №910/5953/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство “Українська залізниця» є правонаступником Державного підприємства “Донецька залізниця» з дати державної реєстрації Акціонерного товариства “Українська залізниця».
В той же час, у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
У постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду підкреслила, зокрема: "… що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження " (пункт 79 постанови).
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля" змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля».
Судом встановлено, що строк для пред'явлення наказу Господарського суду Донецької області від 10.05.2016 у справі № 905/612/16 до виконання до 06.05.2016.
Наказ Господарського суду Донецької області від 10.05.2016 у справі № 905/612/16 був пред'явлений до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та постановою державного виконавця Солод Д.А. від 19.08.2016 за заявою стягувача відкрито виконавче провадження №51990723 щодо стягнення боргу на користь ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з ДП «Донецька залізниця» за рішенням суду у справі №905/612/16.
В подальшому 28.02.2020 начальником Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Івановою Т.Г. постановлено, прийняти виконавче провадження №51990723 до свого провадження.
Доказів виконання рішення суду по справ № 905/612/16 матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, оцінивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстави для заміни сторони відповідача у справі та сторони боржника у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про заміну сторони виконавчого провадження, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 52, 76-79, 86, 232, 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» від 25.12.2025 про заміну сторони виконавчого провадження, задовольнити.
Замінити сторону відповідача у справі та боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 10.05.2016 у справі №905/612/16, з Державного підприємства «Донецька залізниця'' (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця'' (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815).
Ухвала набрала законної сили 05.01.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.01.2026.
Суддя М.О. Лейба