Справа № 462/9977/25
Іменем України
05 січня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, згідно протоколу зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 за ч. 1 ст. 51 КУпАП
встановив:
ОСОБА_1 , 14.11.2025 року близько 06 год. 30 хв. за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 21 з магазину «Напої та тютюн» шляхом вільного доступу викрала товар, а саме: печиво марки «Мілка» вартістю 24,35 грн. без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленою про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилась, водночас у матеріалах справи міститься її письмова заява, у якій вона свою провину визнала у повному обсязі та просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, суд, у відповідності до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення від 14.11.2025 року серії ВАД № 992422, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.11.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.11.2025 року, заяву ОСОБА_1 , вважаю, що в діях останньої є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Проаналізувавши зазначені документи, суддя дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.
В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 , наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчиненого нею правопорушення, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 51 КУпАП, визнання вини, відсутністю обставин, які обтяжують відповідальність та доходить висновку про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: Постигач О. Б.