Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
02.04.2010 р. Справа № 2а - 6172/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, < Позивач адресса >
доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, < Відповідач адресса >
за участю представників:від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Марченко О.О.
провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2009 року №0020872350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2077,50 гривень,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 19.10.2009 року №0020872350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1606,80 гривень до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
02 квітня 2010 року Справа № 2а -6172/09/1470
м. Миколаїв
12:54
Миколаївський окружний адміністративний суд у скаладі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Марченко О.О.
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2009 року №0020872350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2077,50 гривень.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі -ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2009 року №0020872350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2077,50 гривень.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходять в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновків про наступне.
05 жовтня 2009 року на підставі направлення на перевірку №2595/23-517 від 05.10.2009 року посадовими особами ДПА було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки посадовими особами ДПА у Миколаївській області складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 05.10.2009 року №1107/14/00/23/2653821422. Актом перевірки зафіксовано порушення: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності склала 94,14 грн.; порушено порядок використання торгового патенту; при розрахунках через РРО порушено порядок використання режиму попереднього програмування кількості товару; реалізація товару, який не облікований у встановленому порядку на суму 803,40 грн.
За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки від 05.10.2009 року №1107/14/00/23/2653821422 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення від 19.10.2009 року №0020872350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача в сумі 21162,50 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2009 року №0020872350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2077,50 гривень.
Позивач погодився з порушенням ним порядку використання режиму попереднього програмування кількості товару при розрахунках через РРО і застосуванням до нього штрафних санкцій в суму 85 грн., тому в цієї частини рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ним не оскаржуєтся. .
Щодо конкретних правопорушень суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.
1. Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до акту перевірки від 05.10.2009 року №1107/14/00/23/2653821422 податківцями зафіксовано факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 94,14 гривень.
Позивач у судовому засіданні факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 94,14 гривень визнав.
Таким чином, сума в касі підприємця не відповідала звіту РРО.
Враховуючи, що факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 94,14 гривень підтверджується доказами, та не заперечуються позивачем суд вважає, що ця обставина не вплинула не правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Штрафні санкції податковим органом обраховані правильно(91,14 грн. х 5 = 470,70 грн.).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в цій частині.
2. Відповідно до акту перевірки від 05.10.2009 року податківцями зафіксовано факт реалізації товару на суму 803,40 грн. не облікованого у встановленому законом порядку.
Суд не погоджуються з висновками відповідачів про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та застосуванням до нього штрафних санкцій передбачених ст.20 цього Закону з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98 №727/98 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зобов'язанні вести лише Книгу обліку доходів та витрат.
Форма Книги та порядок її ведення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 №1299, Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, яка затверджена наказом ГДПІ України 21.04.93 №12.
Відповідно до цих нормативно-правових актів, облік доходів та витрат у Книзі ведеться лише у гривнях і не вимагається яких не-будь первинних чи підтверджуючих документів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, накладні на товар є первинними документами бухгалтерського обліку.
Дія Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не зобов'язано фізичну особу-підприємця платника єдиного податку обліковувати накладні та інші первинні документи.
Саме у відсутності обов'язку вести платником єдиного податку облік і звітність у повному обсязі і полягає спрощена система оподаткування.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Проаналізувавши нормативно-правові акти, викладені вище, суд дійшов висновку, що вимоги п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не стосуються фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок, оскільки законодавством не передбачено їх обов'язку ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
За таких обставин, санкції, передбачені ст.20 цього Закону, також не можуть бути застосовані до позивача.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1606,80 гривень (803,40 грн. х 2 = 1606,80 грн.).
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 19.10.2009 року № 0020872350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1606,80 гривень до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І.А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України
та підписана суддею 29.11.2010 року.
Суддя І.А. Устинов