73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"21" грудня 2010 р. Справа № 2-а-4424/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Борисенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної агропромислової компанії "Тачанка" до Херсонської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання рішення нечинним та стягнення надміру сплачених податків і зборів,
встановив:
Приватна агропромислова компанія "Тачанка" (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці (далі - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (далі - відповідач-2) про визнання нечинними рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, рішення про неможливість застосування митної вартості товару та повернення надмірно сплачених митних платежів.
В обґрунтування позову ПАК "Тачанка" посилається на те, що 19 лютого 2010 року підприємством укладений зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 100219/R з "Rotem Amfert Negev Ltd", відповідно до якого позивач придбав 18,375 т мінерального добрива Моно Калій Фосфат по ціні 1280 доларів США за 1 тонну, загальною вартістю 23520,00 доларів США.
13 травня 2010 року позивачем була підготовлена та подана до Херсонської митниці декларація митної вартості придбаного позивачем товару та вантажна митна декларація № 508010000/2010/001444, при цьому митна вартість була визначена позивачем за ціною контракту щодо товару, який імпортувався на рівні 186417,17 грн.
14 травня 2010 р. відповідачем-1 було витребувано додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару. При цьому, в той же день Херсонською митницею було прийнято рішення № 508010000/2010/000211/3 про визначення митної вартості товару за резервним методом на рівні 1600 доларів США за 1 тонну, а всього в сумі 29400,00 доларів США, що на 5880,00 доларів США більше, ніж митна вартість товару, визначена ПАК "Тачанка".
Також 14 травня 2010 року Херсонською митницею було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 508010000/2010/001492 у зв"язку з непідтвердженням митної вартості товару документально.
14 травня 2010 року позивачем подано заяву № 64 про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов"язання.
14 травня 2010 року ПАК "Тачанка" було надано відповідачу-1 вантажну митну декларацію № 508010000/2010/001492, декларацію митної вартості за формою ДМВ-2 та ті ж документи, що подавалися позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Однак, незважаючи на пакет наданих документів, 02 серпня 2010 року відповідач-1 прийняв рішення про неможливість застосування митної вартості товару на рівні 186417,17грн.
ПАК "Тачанка" вважає, що відповідач-1 необґрунтовано відмовив в прийняті митної декларації, безпідставно провів митну оцінку товару відповідно до шостого методу визначення його вартості та не взяв до уваги наявні у позивача та необхідні документи для застосування першого методу обчислення вартості товару.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним у адміністративному позові, вказавши на те, що застосування відповідачем-1 відмінного від основного (вартість операції) методу визначення митної вартості товару було можливе при наявності таких умов у їх сукупності: по-перше, Херсонська митниця мала дійти обгрунтованого висновку, що визначена позивачем митна вартість товару нижча, ніж прямі витрати на його виробництво, в тому числі сировини, матеріалів та комплектуючих, які входять до його складу; по-друге, відповідач-1 мав дійти обгрунтованого висновку щодо неможливості послідовного застосування для визначення митної вартості товару всіх інших методів визначення такої вартості. Вказаних вимог відповідач-1 не дотримався. Натомість у графі 33 про визначення митної вартості товару від 14 травня 2010 р. № 508010000/2010/000345/3 в якості джерела інформації, що використовувалася митним органом для визначення митної вартості, вказана цінова інформація Держмитслужби. Крім того, надане відповідачу-1 право витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, може бути реалізовано лише в разі потреби в наданні таких додаткових документів. При цьому така потреба має бути викликана неможливістю митного органу на підставі раніше поданих документів впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість відповідає фактично сплаченій за товар ціні. Позивачем були надані всі документи, які базувались на об"єктивних даних, що підлягали обчисленню та перевірці, а підстав для запиту додаткових документів відповідач-1 не мав. В результаті прийняття відповідачем-1 притиправних рішень позивачем внесено до бюджету на 9376,78 грн. більше податків і зборів, ніж належало сплатити, які підлягають поверненню.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що при перевірці наданої декларантом митної декларації були виявлені розбіжності між заявленим рівнем вартості товару та інформацією стосовно вартості мінеральних добрив, яка наявна в митниці, з приводу чого позивачу було запропоновано надати додаткові документі для підтвердження заявленої останнім митної вартості товару. Однак, надані документи не усунули розбіжності щодо наявної у митниці інформації стосовно вартості придбаного ПАК "Тачанка" товару, з приводу чого прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості та її визначення за резервним шостим методом. Після отримання рішення позивач звернувся із заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов"язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні покладався при вирішення спору на розсуд суду, а в частині стягнення з Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області судових витрат просив відмовити, оскільки відповідно до п.4 Постанови КМУ від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено, що судові витрати відшкодовуються Державною судовою адміністрацією.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані ними докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Судом встановлено, що 19 лютого 2010 року між ПАК "Тачанка" та "Rotem Amfert Negev Ltd" був укладений зовнішньоекономічний контракт № 100219/R купівлі-продажу мінеральних добрив в кількості 18,375 тонни по ціні 1280 доларів США за 1 тонну, загальною вартістю 23520,00 доларів США.
Згідно виставленого продавцем інвойсу № 201050858 від 25 квітня 2010 року позивач оплатив вартість товару на загальну суму 23520,00 доларів США, що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою вони імпортуються, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються.
13 травня 2010 року позивачем була подана декларація митної вартості товару в кількості 18,375 тонн з визначенням вартості на рівні сплаченої згідно договору купівлі-продажу ціни в розмірі 186417,17 грн. (23520,00 доларів США).
Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (далі Порядок № 1766).
Пунктом 2 Порядку передбачено визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п.7 Порядку № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
З метою підтвердження митної вартості товару 13 травня 2010 року ПАК "Тачанка" надано Херсонській митниці наступний пакет документів: копія зовнішньоекономічного котракту, копію додатку № 1 від 19 лютого 2010 року до контракту, сертифікат походження товару М/11371 від 25 квітня 2010 року, інвойс № 201050858 від 25 квітня 2010 року, коносамент № ZIMUHFA0315299 від 25 квітня 2010 року, виписку з банківського рахунку про попередню оплату товарів від 22 березня 2010 року, копію вантажної митної декларації від 27 квітня 2010 року, копію пакувального листа щодо товару від 25 квітня 2010 року, копію сертифікату якості товару від 25 квітня 2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару митним органом 14 травня 2010 року відповідно до вимог п.11 Порядку № 1766 було запропоновано надати додаткові документи, про що зазначено в декларації митної вартості. В цей же день відповідачем-1 прийнято рішення № 508010000/2010/000211/3 про визначення митної вартості товару за резервним методом, та в цей же день оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 508010000/0/000034, оскільки митна вартість товару не підтверджена документально.
Після подання заяви № 64 про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг під гарантую та сплати податків і зборів згідно з митною вартістю товару, визначеного відповідачем-1, листом від 30 липня 2010 р. № 102 позивачем були надані додаткові документи, а саме: висновок ДП "Держзовнішінформ" та прайс-лист.
Не зважаючи на зазначені документи, 02 серпня 2010 року Херсонською митницею прийнято рішення про неможливість застосування митної вартості товару на рівні 186417,17грн., яке оформлене рішенням про визначення митної вартості товарів № 508010000/2010/000345/3, у зв"язку з непідтвердженням документально даних щодо прямих витрат на виробництво товару, в тому числі сировини, матеріалів, які входять до складу товару.
Відповідно до вимог статті 265 МК України, ч.2 п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач-1 не надав належних та допустимих доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості товару. Крім того, не навів підстав в необхідності застосування резервного (шостого) методу визначення митної вартості товару.
Пунктом 2.5 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 р. № 685 визначено, що з метою правильного визначення митної вартості товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України посадові особи відділу проводять роботу зі збирання, аналізу, оброблення даних про вартість таких товарів з метою формування бази даних цінової інформації. Таким чином, факт заниження митної вартості товару може бути підтверджено витягом цінової інформації бази даних Державної митної служби України.
Однак, в порушення вимог вказаного пункту відповідач-1 не надав доказів щодо проведеної роботи по збиранню, аналізу, обробленню даних про вартість придбаного товару, не вказав на наявність або відсутність цінової інформації на товар в базі Державної митної служби України, з приводу чого суд приходить до висновку про безпідставність застосування Херсонською митницею резервного (шостого) методу визначення митної вартості товару.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач-1 безпідставно відмовив ПАК "Тачанка" у прийнятті декларації митної вартості придбаного товару за ціною, визначеною зовнішньоекономічним контрактом, необґрунтовано прийняв рішення про визначення митної вартості товарів, видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийняв рішення про неможливість застосування митної вартості.
Суд зазначає, що в результаті прийняття відповідачем-1 вказаних рішень позивачем внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товару, визначеної за шостим (резервним) методом, в той час як належною митною вартістю товару була вартість, визначена за першим методом (вартість операції).
Відповідно до вантажної митної декларації від 13.05.2010 року № 508010000/2010/001444 (графа 47) позивач мав сплатити 186,42 грн. ввізного мита за ставкою 0,1 % та 37320,72грн. податку на додану вартість за ставкою 20 %, а всього 37507,14грн.
Згідно вантажної митної декларації від 14.05.2010 року № 508010000/2010/001492 (графа 47) позивачем фактично сплачено 233,02 грн. ввізного мита за ставкою 0,1 % та 46650,90 грн. податку на додану вартість за ставкою 20 %, а всього 46883,92 грн.
Тобто, в результаті застосування відповідачем-1 при визначенні митної вартості товару резервного методу, позивачем сплачено на 9376,78 грн. більше податків і зборів (обов"язкових платежів), ніж належало сплатити.
Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.
Згідно з вимогами пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обов"язкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.
Положеннями ст.25 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05 лютого 1992 року № 2097-ХІІ визначено, що сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.
Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2008 року № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов"язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.
Таким чином, надмірно сплачені митні платежі у сумі 9376,78 грн. підлягають поверненню через Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Тобто, судові витрати ПАК "Тачанка" у сумі 103,97 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати нечинним рішення Херсонської митниці про визначення митної вартості товарів № 508010000/2010/000211/3 від 14.05.2010 року.
Визнати нечинною оформлену Херсонською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 508010000/0/00034 від 14.05.2010 року.
Визнати нечинним рішення про неможливість застосування митної вартості товару, яке оформлене Херсонською митницею рішенням про визначення митної вартості товарів №508010000/2010/000345/3 від 02.08.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області на користь Приватної агропромислової компанії "Тачанка" (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Південна, буд.4) 9376 (дев"ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 78 коп. надмірно сплачених митних платежів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної агропромислової компанії "Тачанка" (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Південна, буд.4) 103 (сто три) грн. 97 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 грудня 2010 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 2.14.2