73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"13" грудня 2010 р. Справа № 2-а-4646/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій,
встановив:
У вересні 2010 року приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просив визнати нечинним рішення відповідача від 09.08.2010р. №0011592307 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 118973,70 грн. за порушення пункту 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (надалі-Закон № 265/95-ВР).
В якості обґрунтування позову позивач в позовній заяві зазначив, що він є платником єдиного податку, і облік його господарської діяльності здійснюється шляхом ведення книги обліку доходів та витрат, а тому вимоги п. 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР щодо ведення обліку товарних запасів на нього не розповсюджуються.
ДПІ направило суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких посилається на відсутність підстав для задоволення позову та законність прийнятого відносно позивача рішення про застосування штрафної санкції за порушення п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР.
Позиції сторін були підтримані їх представниками під час судового розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Рішенням ДПІ від 09.08.2010р. №00115923307 до позивача застосована штрафна санкція в сумі 118973,70 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, яке винесено на підставі акту перевірки позивача від 08.07.2010р. номер бланку 003082.
Перевірка проведена податковими ревізорами-інспекторами Абрамець О.В., Маслакай І.В в магазині «Газда» у м. Гола Пристань, вул..1 Травня, 30а, на підставі направлення ДПА в Херсонській області №1140 від 06.07.2010 року та графіку перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на липень 2010 року, затвердженого наказом ДПА №170 від 23.06.10р.
Копія направлення на перевірку та акту перевірки отримані позивачем, про що зазначено позивачем у позовній заяві.
Порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки позивача, які б могли бути достатньою підставою для скасування прийнятого відповідачем за наслідками такої перевірки рішення, судом не встановлено, і позивач на наявність таких порушень не посилається.
Щодо правомірності спірного рішення ДПІ суд зазначає наступне.
Згідно акту перевірки опис порушення п. 12 ст.3 Закону 265/95-ВР викладений наступним чином: не ведення у порядку, встановленому законодавством товарних запасів за місцем їх реалізації; здійснення продажу товарів, які не відображені у такому обліку, а саме: накладна №МНГЗ 07/09 від 21.07.10р. не облікована в книзі доходів та витрат приватного підприємця на загальну суму 59486,83 грн., чим порушено порядок обліку товарів.
Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Зміст п.12 ст.3 та ст.. 6 Закону № 265 свідчить про те, що вимоги відносно ведення обліку товарних запасів мають виключення і не розповсюджуються на певних суб'єктів підприємницької діяльності.
Як встановлено судом і відображено в акті перевірки, позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку, має відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 01.01.10р..
Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98) передбачено, що форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
На виконання Указу № 727/98 видано наказ ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", який зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045 (далі - наказ № 599).
Згідно з п. 8 наказу № 599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Зазначеним вище наказом № 12 від 21.04.93 р., із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.05.1993 р. № 17, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (далі - Інструкція № 12), а також Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Зміст пункту 13 Розділу ІV Інструкції № 12 свідчить про наявність у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обов'язку документально підтверджувати свої витрати.
Проте положення Розділу ІV Інструкції № 12 не розповсюджуються на фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок.
Крім того, слід зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, яка затверджена Інструкцією № 12, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269 затверджений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат" (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Даний Порядок та не передбачає ведення підприємцями, які сплачують єдиний податок, обліку товарних запасів у Книзі обліку доходів і витрат.
Слід зазначити, що до документів, які є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів. Однак порядок обліку товарних запасів на законодавчому рівні встановлено виключно для юридичних осіб.
Так, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 не встановлює обов'язку для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування вести податковий облік.
Також не визначений законодавчо і порядок обліку витрат приватними підприємцями - платниками єдиного податку, оскільки ці витрати не впливають на розмір єдиного податку для фізичних осіб.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що саме приватні підприємці-платники єдиного податку не зобов'язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, і саме на цих суб'єктів підприємницької діяльності розповсюджуються передбачені п.12 ст.3 та ст..6 Закону № 265 виключення щодо такого обов'язку.
Оскільки на позивача, як приватного підприємця - платника єдиного податку, передбачені п.12 ст. 3 Закону № 265 вимоги щодо ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на позивача не розповсюджуються, тому застосування до позивача санкцій за порушення цієї норми, які передбачені ст.. 20 та 21 цього ж Закону, є неправомірним.
Слід також окремо зазначити, що ДПІ обґрунтовує спірне рішення не внесенням до книги доходів та витрат позивача записів про отримання товару згідно накладної №МНГЗ 07/09 від 21.07.10р., проте надана позивачем копія цієї накладної свідчить про те, що ця накладна є видатковою і підтверджує не отримання позивачем товару на суму 59486,83 грн., а навпаки - його реалізацію.
Таким чином, ДПІ обґрунтовує свою позицію неналежним доказом, оскільки накладна №МНГЗ 07/09 від 21.07.10р. не є доказом надходження до позивача товару на суму 59486,83 грн..
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні від 09.08.2010р. №0011592307.
Стягнути з Державного бюджету України на приватного підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 грудня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 2.11.8