Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
10 грудня 2010 р. № 2-а- 8003/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.
за участю сторін:
позивача - не прибув,
представника відповідача - Василенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Барвінківського професійного аграрного ліцею
до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області
про визнання незаконної вимоги, -
Позивач, Барвінківський професійний аграрний ліцей, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, в якому просить суд визнати вимогу заступника начальника контрольно - ревізійного відділу в Барвінківському районі Контрольно - ревізійного управління в Харківській області Ємець І.М. від 12 жовтня 2009 року № 102-11/2113 про усунення порушень виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності в Барвінківському професійному аграрному ліцеї за період з 01 липня 2007 року по 01 червня 2009 року в частині відшкодування незаконних видатків в сумі 19 723 грн. 22 коп. незаконною.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що п.4.2 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки України від 27.10.1997р. № 383/239/131 доходи, одержані від надання платних послуг, спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, сплату податків, обов'язкових до чинного законодавства внесків, відрахувань, зборів, платежів. В червні - серпні 2008 року установою надавалися послуги з проживання в гуртожитку установи стороннім особам (працівникам ТОВ Агрофірма «Подолівська»). В тариф проживання, затверджений директором установи 01 березня 2008 року, входить оплата за комунальні послуги, в тому числі за теплопостачання. Послуги з проживання установою надавалися в літній, неопалювальний період, і відповідно до довідки теплопостачальної організації філії ХОКП «ДРІТ» «Барвінківське підприємство комунального господарства» послуги з теплопостачання установі не надавалися. Інші послуги (вода, каналізація, електроенергія, інше) установі надавалися і ці витрати установи відшкодовані у відповідності до вимог п.4.2. В зв'язку з наданням послуг з проживання послуги по теплопостачанню не надавалися і витрат по оплаті теплопостачання установа не здійснювала, тому і відшкодування цих витрат не настає.
Крім того, позивач вважає, що порушень Закону України стосовно нарахування та виплати працівникам компенсацій за невикористані дні щорічних відпусток не допущено, тому вимога відшкодування за зайво нараховану компенсацію за час відпустки 6 працівникам на суму 2400 грн. 93 коп., є незаконною.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглянути адміністративну справу без їх участі.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведеної Контрольно-ревізійним відділом в Барвінківському районі планової ревізії в Барвінківському професійному аграрному ліцеї виявлені порушення законодавства з питань збереження і використання активів та порушення ст. 24 Закону України «Про відпустки».
В наданих поясненнях відповідач зазначив, що в порушення п. 4.2 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки України від 27.10.1997 № 383/239/131, п. 10 Інструкції по бухгалтерському обліку в установах і організаціях, які рахуються на державному бюджеті УРСР, затвердженої Наказом Міністерства фінансів УРСР від 10.03.1987 № 61, зі змінами, доходи одержані від надання платних послуг не спрямовані на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг а саме: вартість відшкодованих витрат за комунальні послуги, які надійшли від сторонніх мешканців не поновлена по касовим видаткам загального фонду, що призвело до незаконних видатків за загальним фондом кошторису в сумі 18336,63 грн.
Крім того, перевіряючим було встановлено, що в порушення ст. 24 Закону України «Про відпустки» бухгалтером ОСОБА_3 на підставі наказів, підписаних в.о. директора ОСОБА_4, нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за час відпустки працівникам ліцею, в той час коли частина відпустки менше 24 календарних днів або при відсутності заяви працівника на виплату компенсації. Внаслідок чого за період з 01.07.2007 по 01.01.2009 зайво нарахована грошова компенсація за час відпустки 6-ти працівникам в сумі 2828,75 грн., з яких залишились невідшкодованими 2400,93 грн.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контрольно - ревізійного відділу в Барвінківському районі на II квартал 2009 року, на підставі відповідних направлень фахівцями контрольно-ревізійного відділу в Барвінківському районі проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в Барвінківському професійному аграрному ліцеї за період з 01.07.2007р. по 01.06.2009р. В ході проведеної перевірки встановлені порушення Закону України «Про відпустки», а саме: працівникам ліцею зайво нарахована грошова компенсація за час відпустки в сумі 2828,75 грн., з яких залишились невідшкодованими 2400,93 грн. та порушення п. 4.2 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки України від 27.10.1997 № 383/239/131, п. 10 Інструкції по бухгалтерському обліку в установах і організаціях, які рахуються на державному бюджеті УРСР, затвердженої Наказом Міністерства фінансів УРСР від 10.03.1987 № 61, зі змінами, доходи одержані від надання платних послуг не спрямовані на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг а саме: вартість відшкодованих витрат за комунальні послуги, які надійшли від сторонніх мешканців не поновлена по касовим видаткам загального фонду, що призвело до незаконних видатків за загальним фондом кошторису в сумі 18336,63 грн.
За результатами ревізії складений акт № 102-20/32 від 21.08.2009, який підписаний з запереченнями.
На адресу установи на підставі п. 7 ст. 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 пред'явлена вимога від 12.10.2009 за №102-11/2113 щодо усунення виявлених порушень в строк до 23.10.2009, в тому числі і відшкодування до державного бюджету коштів в сумі 20 737 грн. 56 коп.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ головним завданням контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Під час проведеної перевірки встановлено, що в червні - серпні 2008 року позивачем надавалися послуги з проживання в гуртожитку установи стороннім особам (працівникам ТОВ Агрофірма «Подолівська»). В тариф проживання, затверджений директором установи 01 березня 2008 року, входить оплата за комунальні послуги, в тому числі за теплопостачання.
Нарахування плати за проживання сторонніх мешканців в гуртожитку, здійснюється на підставі калькуляції вартості проживання в гуртожитку за добу (додається), розробленої за підписами в.о. директора ОСОБА_4 0,0, та головного бухгалтера ОСОБА_5 Відповідно до калькуляції вартість проживання в гуртожитку за добу з 01.03.2008 становить 18,00 гривень. Однією з вагомих статей витрат в калькуляції є плата за комунальні послуги, яка складає 79,4 % вартості проживання в гуртожитку і становить 14,29 грн. за добу, з якої Т,23 % - електроенергія, 94,85% - тепло, 0,51 % - вода і водовідведення, 1,41% - вивіз нечистот. Оплата комунальних послуг Ліцеєм здійснюється згідно до рахунків наданих комунальними підприємствами в межах затверджених кошторисів за рахунок коштів загального фонду кошторису.
Нарахування плати за гуртожиток відображається у меморіальних ордерах №6 „Накопичувальна відомість по розрахункам з іншими кредиторами" за дебетом субрахунку 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредиту субрахунку 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги" замість кредиту субрахунку 802 „Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи" на суму відновлення касових видатків загального фонду за спожиті сторонніми мешканцями в гуртожитку комунальні послуги та кредиту субрахунку 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги" на суму доходів, що залишиться після відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг.
Відповідно до п. 11 Стандарту бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. До складу загальновиробничих витрат включаються витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.
Включення до калькуляції на проживання в гуртожитку ліцею вартості фактично спожитих ним комунальних послуг свідчить, що сторонні мешканці гуртожитків користувалися цими послугами.
Щодо пояснення головного бухгалтера ліцею ОСОБА_5, що сторонні мешканці проживали в неопалюваному приміщенні гуртожитку № 1 і послуги з теплопостачання не проводилися, документально не підтверджені. В договорах від 01.03.2008, від 14.04.2009р. та в виписках банку про сплату про проживання не зазначено, що сторонні особи проживали в гуртожитку № 1.
В п. 4 «Обов'язки сторін» п.п.4.1 «Обов'язки власника» договорів від 01.03.2008, від 14.04.2009 не зазначено про надання послуг з теплопостачання, але в цьому розділі не зазначено також і про надання послуг з водопостачання та водовідведення, які фактично надавалися, що підтверджується платіжними дорученнями ліцею про їх відшкодування до бюджету № 338,389, 390 від 06.05.2010 в сумі 93,52 грн., 592,27 грн. та 258,55 грн. відповідно.
Порядок оформлення результатів ревізії, передбачено п.З5-40 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550. Відповідно до зазначених норм при проведенні інспектування органи Державної контрольно-ревізійною служби обов'язково повинні посилатися на конкретні норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено та зазначати винних у їх допущенні осіб.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки в порушення п.4.2 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки України від 27.10.1997 № 383/239/131, п. 10 Інструкції по бухгалтерському обліку в установах і організаціях, які рахуються на державному бюджеті УРСР, затвердженої Наказом Міністерства фінансів УРСР від 10.03.1987 № 61, зі змінами, доходи одержані від надання платних послуг не спрямовані на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг а саме: вартість відшкодованих витрат за комунальні послуги, які надійшли від сторонніх мешканців не поновлена по касовим видаткам загального фонду, що призвело до незаконних видатків за загальним фондом кошторису в СУМІ 18336,63 гри., а саме за КЕКВ 1161 „Оплата теплопостачання" - 17392,29 грн., КЕКВ 1162 „Оплата водопостачання і водовідведення" - 93,52 грн. 1163 «Оплата електроенергії" -592,27 грн., КЕКВ 1165 „Оплата інших комунальних послуг" за вивіз нечистот -258,55 гривень.
Таким чином, порушено п.2 Постанови КМУ № 228 «Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».
Суд відмовляє і в задоволенні позовних вимог стосовно виявлених під час перевірки порушень Закону України «Про відпустки». Посилання позивача на ті обставини, що в зв'язку з виробничою необхідністю з причини уникнення простою та псування майна установи були відкликані з щорічної відпустки працівники установи майстри виробничого навчання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, була отримана згода працівників, що відображено у відповідних заявах, в яких також були заявлені бажання працівників на отримання грошової компенсації за невикористані частини щорічних відпусток, на підставі чого були нараховані та виплачені ці компенсації, судом не приймається до уваги.
Оскільки, відповідно до статті 12 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що булла нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Статтею 24 зазначеного Закону передбачено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Під час судового розгляду з'ясовано, що оскільки комірник ОСОБА_8 у 2007 році використав відпустку 13 календарних днів, майстер виробничого навчання ОСОБА_6 у 2007 році - календарні дні, у 2008 - 20 календарних днів, майстер виробничого ОСОБА_7 у 2007 році - 22 календарні дні, головний бухгалтер З.М. у 2008 році - 18 календарних днів. Тобто права на отримання грошової компенсації, відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» зазначені працівники не набули.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її дії є правомірними.
За таких обставин, виходячи з приписів ст.19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що вимога Контрольно - ревізійного управління в Харківській області від 12 жовтня 2009 року № 102-11/2113 про усунення порушень виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності в Барвінківському професійному аграрному ліцеї за період з 01 липня 2007 року по 01 червня 2009 року в частині відшкодування незаконних видатків в сумі 19 723 грн. 22 коп. є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що висновки позивача щодо порушення відповідачем при винесенні спірної вимоги вимог чинного законодавства - не відповідають дійним обставинам справи та не можуть бути підставою для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Барвінківського професійного аграрного ліцею до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про визнання незаконною вимоги - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2010 року.
Суддя Заічко О.В.