Постанова від 21.12.2010 по справі 12336/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. № 2а- 12336/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 2614/10/15-047 від 05.08.2010 року "Про невизнання як податкової звітності" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" з ПДВ за червень 2010 року та зобов'язати Вовчанську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області відобразити в обліковій картці платника податку товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстраційний номер 10808, як податкову звітність.

Позивач обгрунтовує свої вимоги наступним чином.

Як на підставу відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку у якості податкової звітності відповідач посилається на п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Однак, в даному випадку не було виявлено занижень податкових зобов'язань минулих періодів у податковій звітності товариства за червень 2010 р., тому посилання відповідача на п. 17.2. ст. 17 зазначеного Закону, як на підставу для невизнання поданого уточнюючого розрахунку в якості податкової звітності, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підставами для невизнання податкової декларації є: якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків, а у податковій звітності з податку на додану вартість та в уточнюючому розрахунку з додатками, які були подані товариством до відповідної ДПІ відсутні будь-які порушення, передбачені законом в якості підстав для невизнання податкової звітності податковими органами.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Гаврилова Л.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення.

Представник відповідача за довіреністю Зіборова О.С. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що декларація з ПДВ за червень 2010 року позивачем була заповнено всупереч вимогам, встановлених податковим законодавством щодо заповнення податкової декларації з ПДВ, а саме: завищення значення рядка 26 Декларації "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включається до складу податкового кредиту" на суму 186292 грн., а тому оскаржуване рішення є правомірним, оскільки повністю узгоджується з вимогами закону та відповідає обставинам, які були підставою для його винесення.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Вовчанської МДПІ у Харківській області було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ТОВ "Анграм Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності відображення показників в поданій податковій декларації з ПДВ за червень 2010 р., за результатами якої було складено акт від 27.07.2010р. № 1020/15-322/2419, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині правильності визначення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме завищення значення рядка 26 Декларації "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включається до складу податкового кредиту" на суму 186292,00 грн.

Зазначене порушення, за висновком податкового органу, виникло внаслідок порушення позивачем "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 в результаті завищення по рядку 26 Декларації за червень 2010 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 186292,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2010 року ТОВ "Анграм Україна" до Вовчанської МДПІ у Харківській області подано декларацію за червень 2010 року, у рядку 26 якої зазначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 186651,00 грн. При заповненні вищевказаної податкової декларації позивач керувався роз'ясненнями ДПА України, викладеними у листі від 08.07.2010 р. № 13547/7/16-1517, в яких зазначено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року до рядка 23.2 включається значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах. Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, відображається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, наступний за періодом у якому будуть проведені розрахунки з постачальниками.

Однак, після подачі декларації за червень 2010 р., в засобах масової інформації було опубліковано лист ДПА України № 14134/7/16-1117 від 15.07.2010 р., в якому містились роз'яснення щодо заповнення Довідки щодо залишку сум від'ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) виходячи з показників додатка 1 до листа ДПА України від 08.07.2010 р. № 13547/7/16-1517.

У зв'язку з оприлюдненням даного роз'яснення ДПА України та за наслідками проведеної відповідачем перевірки, позивачем були виявлені помилки у показниках поданої податкової звітності, а саме - у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. та у відповідності до п. 5.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 03.08.2010 р. надано відповідачу уточнений розрахунок податкових зобов'язань з додатком № 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, в якому відображені уточнені показники з урахуванням роз'яснень, викладених у листах ДПА України від 08.07.2010 р. № 13547/7/16-1517 та № 14134/7/16-1117 від 15.07.2010 р.

Але, відповідно до рішення відповідача від 05.08.2010 р. за № 2614/10/15-047 "Про невизнання як податкової звітності" уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" з ПДВ за червень 2010 року не визнано було як податкова звітність.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" з ПДВ за червень 2010 року відповідачем зазначено п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку, що при судовому розгляді не знайшло підтвердження та спростовується наступним.

Відповідно до наявних доказів, позивачем не було допущено занижень податкових зобов'язань минулих періодів у податковій звітності за червень 2010 р., тому посилання відповідача на п. 17.2. ст. 17 зазначеного Закону, як на підставу для невизнання поданого уточнюючого розрахунку в якості податкової звітності, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, пунктом 4.1.2 п.4.1. ст. 4 даного Закону передбачені підстави для невизнання податкової звітності податковими органами:

- якщо в податковій звітності не зазначено обов'язкових реквізитів,

- якщо податкову звітність її не підписано відповідними посадовими особами,

- якщо податкову звітність не скріплено печаткою платника податків.

Так, у податковій звітності з податку на додану вартість та в уточнюючому розрахунку з додатками, які були подані позивачем до податкового органу відсутні будь-які порушення, передбачені в якості підстав для невизнання податкової звітності податковими органами.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач в даному випадку діяв не на підставі закону.

Виходячи з приписів ст. 19 Конституції України, то правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, відповідна сторона - Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову з метою захисту порушених прав та інтересів позивача у розумінні положень ст. 2 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, ст. 19 Конституції України, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 2614/10/15-047 від 05.08.2010 року "Про невизнання як податкової звітності" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" з ПДВ за червень 2010 року.

Зобов'язати Вовчанську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області відобразити в обліковій картці платника податку товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Анграм Україна" уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстраційний номер 10808, як податкову звітність.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ- з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.10р.

Суддя Самойлова В.В.

Попередній документ
13307979
Наступний документ
13307981
Інформація про рішення:
№ рішення: 13307980
№ справи: 12336/10/2070
Дата рішення: 21.12.2010
Дата публікації: 12.01.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: