Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16.12.2010 р. справа №2а-14565/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
за участі :
секретаря судового засідання -Алексеєнко О.В.
представників
позивача - Фролов Р.М.,
відповідача - не прибув,
прокурора - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
простягнення фінансових санкцій, -
Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах Держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 510, грн.
В обгрунтування заявлених вимог прокурор указав, що відносно відповідача, ФОП ОСОБА_2 була винесена постанова від 21.06.2010 року №108466 про накладення 510 грн. штрафу. Дана постанова була винесена суб'єктом владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, є діючою, відповідач владних приписів цієї постанови в частині оплати нарахованого штрафу не виконав, тому правовідносини, які склались з приводу заборгованості по оплаті цієї постанови також є публічно-правовими, а отже і спір підлягає вирішенню в порядку КАС України. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого прокурором позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Позивач, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області підтримав поданий прокурором позов, в судовому засіданні представник позивача просив суд постановити рішення про задоволення позову.
Відповідач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 до суду не прибув, свого представника до судового засідання не направив про причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Фізична-особа підприємець ОСОБА_2 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, має правовий статус суб'єкта господарювання.
Позивач, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області в силу норм ст.ст.6 і 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.1 постанови КМУ від 08.09.2004р. №1190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті», пунктів 1 і 8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (затверджено постановою КМУ №1190 від 08.09.2004р., пунктів 3 і 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затверджено постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567) та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.
Як випливає з матеріалів справи вимоги позову ґрунтуються на постанові про застосування фінансових санкцій від 21.06.2010 року №108466.
Оглянувши названу постанову, суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянута постанова узгоджується з компетенцією територіального органу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, встановленою ст.ст.6 і 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»та способом реалізації наданих владних повноважень, який визначений Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затверджено постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567).
Доказів помилковості висновку позивача, який слугував фактичною підставою для винесення названої постанови і відображений в акті від 27.05.2010 року №173874, судовим розглядом не виявлено. Зазначений акт підписаний відповідачем.
Доказів відсутності у відповідача обов'язку виконувати владні приписи названої постанови в частині оплати штрафу матеріали справи не містять.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
У спірних правовідносинах означений строк оплати фінансової санкції сплинув.
Доказів оплати фінансової санкції або доказів відсутності обов'язку здійснювати її оплату відповідач до суду не подав.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що згідно з п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Наведеній нормі кодексу прямо кореспондують приписи ч.4 ст.50 КАС України, де вказано, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Разом з тим, проаналізувавши норми КАС України та положення інших процесуальних законів, суд доходить висновку, що в національному законодавстві України взагалі відсутні норми, які б визначали, що конкретний суб'єкт права може бути відповідачем за певною вимогою особи, право якої порушено або матеріальний інтерес якої оспорено чи яка звернулась до суду на виконання наданих їй повноважень. Натомість законодавець при регламентуванні суспільних правовідносин використовує таку юридичну конструкцію, згідно з якою відповідачем за загальним правилом є особа, якій висунуто вимогу. З огляду на викладене, суд зауважує, що відсутність норми закону, якою було б прямо передбачено, що суб'єкти господарювання можуть бути відповідачами у справах за позовами органів Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про стягнення нарахованих ними штрафів не може бути визнана розумною правовою перешкодою для розгляду та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Щодо повноважень органів Головної державної інспекції на автомобільному транспорті подавати позови про стягнення заборгованості по оплаті нарахованих ними штрафів суд зазначає таке.
Положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси слідує, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів.
Тому наявність у суб'єкта владних повноважень права на застосування штрафу означає наявність у нього і права звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по оплаті такого штрафу, так як в даному випадку право на звернення до суду є похідним від права на застосування штрафу.
Оскільки штраф був застосований по-перше, особою, яка в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, по-друге, у сфері публічно-правових відносин, а по-третє, при виконанні цим суб'єктом владних управлінських функцій, то суд вважає, що спір про стягнення даного штрафу також повинен вирішуватись в порядку процесуального закону, який унормовує порядок розгляду спорів у публічно-правових відносинах при виконанні суб'єктами владних повноважень управлінських функцій, тобто в порядку КАС України.
Правових підстав для висновку про те, що даний спір має бути вирішений за правилами іншого процесуального закону суд не знаходить, позаяк це б суперечило встановленому ст.8 Конституції України принципу верховенства права та погіршувало б правове становище відповідача, бо унеможливлювало б застосування до спірних правовідносин припису ч.1 ст.2 КАС України в частині завдань адміністративного судочинства.
За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості по оплаті постанови №108466 від 21.06.2010року підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.
При цьому, суд погоджується з тим, що наведені заступником прокурора у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження - АДРЕСА_1) на користь держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області (місцезнаходження - 61035, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд.129; отримувач - УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, р/р 31114106700005, ідентифікаційний код отримувача - 24134589, код платежу - 21081100; банк отримувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість у розмірі 510 (п"ятсот десять гривень)грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 21.12.2010р.
Суддя Сліденко А.В.